Щоб реалізовувати нові підходи до навчання, які запровадила НУШ, школам треба і нове освітнє середовище. Тому вони щороку закуповують чимало інвентарю: меблі, розвивальні ігри та літературу, інтерактивні дошки і так далі. 

Водночас місцева влада, яка фінансує заклади освіти, має різні спроможності: десь громади багатші, десь — трохи бідніші. Тому щоб реформа запрацювала рівномірно в усіх українських школах, для місцевих бюджетів виділяють окрему субвенцію на впровадження НУШ. Вона призначена як для придбання меблів, обладнання і навчальних матеріалів, так і для підвищення кваліфікації вчителів. У 2021 році розмір цієї субвенції склав 1,4 млрд грн, з них понад 1 млрд грн планували витратити саме на закупівлі. На 2022 рік передбачили 1,5 млрд грн. Крім цього, на закупівлі для НУШ витрачають й інші кошти з місцевих бюджетів. 

Що купували для НУШ у 2021

Ми зібрали всі минулорічні закупівлі в Prozorro, у назві чи описі яких згадується Нова українська школа. Їх було 5,8 тисяч на 877 млн грн, успішно завершити вдалося 84% з них. Зрештою договорів підписали на 662 млн грн. Ця сума менша, ніж планувалося, однак у нашу вибірку могли не потрапити закупівлі, які проводили для НУШ, якщо школи або управління освіти не зазначили про це в Prozorro. Загалом за даними МОН з субвенції НУШ 2021 року витратили понад 1 млрд грн (81% запланованого).

Майже половину коштів за договорами, а саме 40%, витратили на шкільні меблі. Найчастіше купували столи та стільці, шафи, осередки художньої творчості та аудиторні дошки. 

Третину грошей — майже 190 млн грн, заплатили за різноманітну техніку: ноутбуки,  інтерактивні дошки та панелі, проєктори, сканери з принтерами і тому подібне. 

Кожна десята гривня на закупівлях для НУШ пішла на навчальні засоби для дітей: дидактичні матеріали, посібники, мультимедійні контенти, демонстраційні лабораторні набори.

На будівництво та ремонт витратили майже 54 млн грн. Однак ледь не вся ця сума — це декілька закупівель на наступний рік. Зокрема вже в 2022 за 26  млн грн проведуть реконструкцію та модернізацію Чемеровецького навчально-виховного комплексу №2, а за 22 млн грн — Віньковецького ліцею в Хмельницькій області. Це якраз приклад закупівель для НУШ, які здійснюють не коштом субвенції — вона не передбачає таких статей витрат. 

На послуги з професійної підготовки у сфері підвищення кваліфікації вчителів  витратили 20 млн грн.

Половина закупівель для НУШ — це угоди на невеликі допорогові суми (до 50 тис. грн). Їх школи та управління освіти підписують напряму із вибраним постачальником, без тендеру в Prozorro. Однак їхня очікувана вартість становила 63,5 млн грн. Це лише 7,25% від загальної очікуваної вартості закупівель для НУШ. Інші договори підписували вже після конкурентного відбору. Наприклад, на відкриті торги пішло 600 млн грн. 

Регіональні закупівлі

Областями-лідерами за закупівлями для Нової української школи є:

• Київська – 176 млн грн;

• Хмельницька – 73 млн грн; 

• Львівська – 45 млн грн. 

А ось найменше на НУШ у Prozorro витратили в: 

• Кіровоградській – 7,1 млн грн;

• Луганській – 9,7 млн грн;

• Сумській – 9,8 млн грн.

Невдалі закупівлі

Як ми вже згадували, не всі закупівлі вдалося успішно завершити. На майже 16% із них так і не підписали договори. Це приблизно втричі більше, ніж у середньому в Prozorro. Кількість невдалих закупівель за різними товарами переважно пропорційна їхній кількості загалом. Однак є і виняток: школам і відділам освіти не вдавалося довести до кінця кожен п’ятий тендер на послуги підвищення кваліфікації вчителів. 

187 закупівель замовники скасували самостійно. У половині випадків через те, що в них вже не можна було виправити помилки й порушення. Інколи таке доводиться робити, коли проблеми в тендері виявляють Антимонопольний комітет або Держаудитслужба. І водночас таку підставу для скасування закупівлі можуть формально використати ще й тоді, коли на торгах переміг не той учасник, якого б хотів бачити замовник. Крім цього, тендери скасовували й з інших причин. Наприклад, тому що зникала потреба купувати те, що планували, або замовникам зменшували фінансування. 

А ось 725 закупівель скасувала сама система. Здебільшого через те, що на торги не прийшло достатньо учасників. Наприклад, на 330 спрощених закупівель, які б відбулися навіть із однією пропозицією, не прийшов взагалі ніхто. Найчастіше так трапляється на закупівлях меблів. Бувають і такі ситуації, що жоден із учасників, які все-таки прийшли, не відповідає вимогам. Тому їх доводиться дискваліфіковувати. Так стали неуспішними 46 закупівель — там відхилили усіх. 

Конкуренція

Щоб обладнання та ремонти були і недорогими, і якісними, до закупівель важливо залучати якомога більше бізнесу. У 2021 році в них взяли участь понад 1,7 тис. підприємців. 9 із 10 закупівель відбулися з 1-2 учасниками. А ось найбільше компаній — 11 — прийшло на два тендери:

• на дидактичні матеріали у Кривому Розі — на торгах вдалося заощадити понад 65% від очікуваної вартості;

• на дидактичні матеріали в Києві — економія 41%.

І адміністрація школи, і батьки можуть запрошувати підприємців взяти участь у тендері. Крім цього, важливо згодом пересвідчитись, щоб підприємець привіз справді якісний товар, який відповідає всім вимогам закупівлі.

Щоб перевірити, що купує школа, можна скористатися онлайн-мапою. А інструкції допоможуть розібратися, що робити у випадках, коли із закупівлею щось пішло не так.