Що робить бюджетна установа, коли хоче придбати товар у певного продавця, ще й на суму, яка перевищує «допороги»? Правильно, «розбиває» тендер на кілька окремих.

Саме таким шляхом пішов Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.

Читаємо, рахуємо

Наприкінці минулого року виш оприлюднив у системі електронних закупівель ProZorro 3 звіти про договори, укладені з Приватною фірмою «Аладдін».

У порядку допорогових закупівель 2 грудня 2016 року ПНТУ набув 2 конденсаторні мікрофони MX412DC та 5 підсилювачів Park Audio VX700-8 Mkll (договір № 279) а також 4 проектори BENQ MX704 (№ 280).

За першою угодою сплатили понад 81 тисячу гривень, за другою – майже стільки ж.

Пройшло кілька днів. 5 грудня університет уклав із «Аладдіном» ще один договір (№ 278). Тепер на придбання 8 колонок HK Audio IL 60 TB black, монітору LG 20M38AB, 2 акустичних систем Park Audio BETA221e та мікшерного пульту Behringer Xenyx 1204USB. Нарахували за все це майно 53 тисячі гривень. З невеликим «хвостиком».

Загальна сума закупівель, здійснених за 4 дні, склала 215 334,5 гривень.

Повні назви товарів я навів не випадково (перепрошую у читачів за незручності). Вони засвідчують умисел замовника та свідомі маніпуляції. Бо, скажімо, підсилювачі з другого договору та акустичні системи з третього мало того, що функціонально між собою пов’язані, вони ще й виготовлені одним виробником – компанією Park Audio.

«Схемотехніки» з техуніверситету вочевидь не бажали процедури відкритих торгів. І щоб заплутати можливих контролерів, вдалися до невірного зазначення кодів предметів закупівлі.

Наприклад, мультимедійний (цифровий) проектор BENQ було позначено як «Кінопроектори» (ДК 021:2015: 38652000-0).

Згадувані вже підсилювачі маркували так: «Мікрофони та гучномовці» (ДК 021:2015: 32340000-8). Акустичні ж системи до них потрапили у категорію «Радіо- і телевізійні приймачі, апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу» (ДК 021:2015: 32300000-6).

Хитрування замовника підтверджує також дивна плутанина із договором № 278. Його укладено останнім, проте порядковий номер документа передує двом іншим, датованим 2 грудня.

У Звіті про укладені договори покупець вказав ціну товару: 53 107 гривень. Те саме зазначене у пункті 4 Звіту про виконання договору про закупівлю. Проте в пункті 16 (сума оплати за договором) замовник вписав іншу суму – 24 307 гривень.

Це мало надати здійсненим закупівлям додаткової видимості статусу допорогових та покрити завищення цін, допущене при оплаті товарів за договорами №№ 279 і 280.

Аналіз цін на ринку свідчить, що в дійсності вартість товарів, «проведених» 5-м грудня, не могла становити 24 тисячі гривень. Відповідно до найбільш рейтингових пропозицій інтернет-магазинів, колонки зазначеної вище модифікації коштують 2 944 грн. за пару (відтак 8 шт. можна придбати за 11 776 грн.), пересічна ціна монітора – 2 942 грн., акустична система доступна за 6 588 грн. (отже вартість 2 шт. дорівнює 13 176 грн.), мікшерний пульт вартує 5 502 грн. Сукупна ціна всіх предметів становить близько 33 тисяч гривень.

Водночас реальна вартість товарів, придбаних за договором № 279, була нижчою за вказану в договорі – 81 347 гривень 50 копійок. Мікрофони конденсаторні коштують 8 176 грн. (відповідно, ціна 2-х виробів – 16 352 грн.), підсилювачі продають за 9 760 грн. (а вартість 5 шт. дорівнює 48 800 грн.). Разом це становить трохи більше 65 тисяч гривень.

Нарешті, проектор, точнісінько такий, як дістався ПНТУ, пропонують за 17 204 грн., тож 4 шт. мали б коштувати 68 816 гривень, але за договором № 280 за них сплачено 80 880 гривень.

Складається враження, що «наганяючи» вартість товарів (заради «відкатів»?), університетські ділки не помітили, що перестрибнули рубіж у допорогові 200 тисяч. Коли ж схаменулися, вирішили «відмотати» там, де це буде менш помітним. І вибрали договір із найбільш широким асортиментом товарів. Та недогледіли збій у нумерації «бомаг».

…Минуло ще півроку. У травні 2017 року Полтавський техуніверситет уклав із безвідмовним «Аладдіном» ще один договір – на «Послуги зі встановлення аудіо- та відеоапаратури в аудиторіях ПолтНТУ». Ціна питання – 43 901 гривня 40 копійок.

Комп’ютерний «Аладдін» у пошуках монет

Зазвичай, коли покупець виявляє послідовну «відданість» одному партнеру, виникає підозра, що відповідна бізнес-структура певним чином пов’язана із керівництвом бюджетної організації – замовника товарів, послуг чи робіт.

Проте між ПНТУ й «Аладдіном» таких специфічних взаємин не простежується. Принаймні, на перший погляд.

Полтавський «Аладдін» користується попитом у бюджетних установ міста та керівних структур області, включно з облдержадміністрацією та прокуратурою. І нерідко обходить своїх менш успішних конкурентів. Причому стрімкий злет нашого героя припадає на останні роки.

Немов якийсь чарівний килим-літак підніс прибутки «Аладдіна» у 2016 році на понад 842 %.

Упевнено осідлавши бюджетну тематику, із 2016 року «Аладдін» інших покупців уже не шукає.

Директором і єдиним власником цієї приватної фірми є Звягольський Микола Володимирович. Як і Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні системи автоматизації» (скорочено «ІСА»). Та двох інших ТОВ: «ДОНАТОР-ТРЕЙД» і «СКІЛУР - Т».

Усі вони займаються спорідненою діяльністю, пов’язаною з продажом, ремонтом та обслуговуванням комп’ютерної техніки.

Засновані підприємства в різний час: «Аладдін» – у 2002 році, ТОВ «ІСА» – у 2006-му, «СКІЛУР - Т» – у 2008-му. Наймолодше дітище пана Звягольського, «ДОНАТОР-ТРЕЙД», зареєстроване у 2014 році.

Два останніх ТОВ, як і «Аладдін», потужний імпульс для розвитку отримали нещодавно.

Найбільш стабільно працює ТОВ «Індустріальні системи автоматизації».

Загалом із травня минулого року «Індустріальні системи автоматизації» уклали понад 60 контрактів на загальну суму близько 6 мільйонів гривень.

Пропозиції ТОВ «ІСА» припадають до вподоби Полтавській обласній раді, судам обласного рівня (адміністративному, господарському, апеляційному), регіональним управлінням Пенсійного фонду, Держгеокадастру, Державної міграційної та Державної казначейської служби, структурам Держслужби зайнятості та Укрзалізниці, місцевим вишам, медичним закладам комунальної приналежності, окремим райдержадміністраціям. Навіть деяким сільським радам відомо про вмілих комп’ютерників з обласного центру.

Окремий напрям взаємодії – підприємства нафтогазового комплексу. Серед клієнтів «Індустріальних систем» знаходимо і філії ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укртранснафта», і дочку ПАТ «Укрнафта».

Однак там, де крутяться великі гроші, виникають істотні проблеми.

Бажання задовольняти будь-які забаганки замовника зробило Миколу Звягольського фігурантом кількох кримінальних проваджень.

У 2014–2015 роках ТОВ «Індустріальні системи автоматизації» опинилось у переліку структур, завдяки яким службові особи філії ПАТ «Укргазвидобування», що входить у структуру НАК «Нафтогаз України», допустили порушення процедури проведення конкурсних торгів закупівлі товарів за державні кошти.

Не відхиливши пропозиції пов’язаних між собою учасників, посадовці філії штучно завищили вартість предмету закупівлі. А це були засоби змащування, присадки, антифризові речовини, необхідні для виробництва бензинів, а також інші матеріальні цінності.

Зрозуміло, що оборудки призвели до зайвого перерахування державних коштів. У великих розмірах. За попередньою змовою.

Тому суд надав співробітникам Прокуратури Полтавської області дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів замовника.

В іншому кримінальному провадженні, яким у 2016 році займалися слідчі ГУ Національної поліції в Харківській області, головні претензії виникли до ТОВ «Промфінанс Груп».

В останньої службові особи вже відомої нам філії ПАТ «Укргазвидобування», «вступивши у злочинну змову […], зловживаючи службовим становищем, з корисних мотивів, в порушення ст. 3 ЗУ «Про здійснення державних закупівель», на відкритих торгах придбали «ефір метил-третбутиловий» та «компонент моторного палива альтернативного» для Щебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти.

Спитаєте, до чого тут «Індустріальні системи автоматизації», вони ж комп’ютерами наче займаються?

Абсолютно ні до чого.

Це й підтвердив у суді допитаний у якості свідка директор цього ТОВ. Він пояснив, що дійсно брав участь у двох конкурсних торгах на закупівлю хімічної продукції. Але насправді його фірма ні товарів таких не має, ні відповідної технічної бази та працівників чи досвіду.

От тільки пояснювати, для чого йшов на конкурс, де фігурували специфічні речовини, назви яких людям без спеціальної підготовки абсолютно не відомі, до того ж обсягами в багато сотень тон, пан Звягольський не став. Хоча зумів обрахувати вартість своєї пропозиції з вражаючою точністю: 29 мільйонів 477 тисяч 714 гривень 40 копійок.

Не погано володіють арифметичними прийомами й судові експерти та слідчі. Вони зуміли встановити, що на двох тендерах керівники філії ПАТ «Укргазвидобування» заволоділи державними грошовими коштами у розмірі 15 637 392 гривні 60 копійок.

Тож знову суд санкціонував тимчасовий доступ до речей і документів. Були й інші дозволи на слідчі дії у цій справі.

Певно, спілкування безвідмовного директора-«багатостаночника» із суддями та слідчими зробило Миколу Звягольського дуже обережним.

Ніяке його бізнес-утворення своїх «братів» не поборює.

Та й навіщо. Для цього є ФОП Клочко Олександр Сергійович. Або ж ФОП Звягольська Яна Вікторівна.

Саме ФОП Клочко О.С. сходиться у нещадному «конкурентному» герці з дітищами пана Звягольського: і з ТОВ «ІСА», і з фірмою «Аладдін», і з ТОВ «ДОНАТОР-ТРЕЙД».

У Яни Звягольської манери інші. Немов сумирна овечка вона тихо пасеться на суміжному «комп’ютерному» полі, позбавленому суперництва. І виграє тендер за тендером.

За понад рік пані Звягольська уклала з трьома бюджетними установами, включно з облпрокуратурою, 20 договорів на майже 600 тисяч гривень. І ніхто не хотів їй скласти конкуренцію.

Громадськість VS чиновники

Повернемось до закупівель, здійснених ПНТУ у володаря різноманітних «чарівних ламп».

Здійснивши необхідні зіставлення та розрахунки, фахівці ГО СЄАН дійшли однозначного висновку – замовник свідомо та зумисно розділив предмет закупівлі на частини, ще й нераціонально витратив бюджетні кошти. Відтак непосидючі активісти повідомили про цей сумний факт контролюючим органам та правоохоронцям.

Управління захисту економіки Головного управління Національної поліції в Полтавській області отриманий лист «уважно розглянуло» та переслало його до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Антимонопольщики крайніми бути не захотіли. Їхня відповідь складена парадоксально й загадково.

Вони не визнавали за собою повноважень на контроль у сфері державних закупівель, та водночас стверджували, що це – основне їхнє завдання.

Фахівці Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заперечували уникнення замовником процедури відкритих торгів і, навіть, здійснення допорогових закупівель (?!), однак зазначали за договором № 278 саме ту вартість товару (53 107 гривень), яка виводила всю оборудку за межі 200 тисяч.

Наприкінці листа борці з монополіями натякали, що за порушення, про яке їм повідомили, мають нести відповідальність члени тендерного комітету.

Таким чином, відповідь з Антимонопольного комітету збігалася з намірами ГО СЄАН, котре самостійно визначило, що перевірками закупівель техуніверситету повинні займатися державні аудитори та/або правоохоронні органи.

Проте полтавське Управління захисту економіки встигло вмити руки та перевести стрілки.

Залишалося очікувати вердикту Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

Доволі швидко надійшла відповідь і звідти.

І вона остаточно спантеличила.

Аудитори (чи то адвокати ПНТУ?) доводили, що замовник мав право користуватися старим класифікатором предметів закупівлі, тому поділу тендеру на частини не відбулося. Порушення – відсутнє!

Гаразд, хай так. Але й застосування старої класифікації продукції та послуг було абсолютно некоректним. До того ж ПНТУ сам використовував обидві системи опису предметів закупівлі.

Якщо колонки, монітор, акустичні системи та мікшерний пульт із договору № 278, так само й проектори з угоди № 280, можуть розглядатись як «Апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення», код ДК 016:2010 - 26.40.3, то чому в цьому відмовлено мікрофонам та підсилювачам із договору № 279?

З якого дива ці пристрої потрапили до категорії «Мікрофони, гучномовці, апаратура приймальна для радіотелефонного та радіотелеграфного зв’язку» (код ДК 016:2010 - 26.40.4)?

Радіотелефонного та радіотелеграфного, Карл!

І знову нагадаю: підсилювачі та акустичні системи Park Audio, розірвані між двома договорами, призначені для одного – відтворення звуку.

Замовник, цитую ч. 7 ст. 2 Закону «Про публічні закупівлі», «не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону».

Не сприйняли аудитори й доводи, що дії ПНТУ прямо суперечать одному з основних принципів здійснення публічних закупівель – максимальна економія та ефективність.

Схопившись за згадування в листі ГО СЄАН ст. 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення, аудитори дали волю своєму сарказму з приводу того, що ПНТУ не є головним розпорядником бюджетних коштів.

Водночас вони навіть побіжно не згадали іншу статтю цього Кодексу, а саме ст. 164-14. Між тим на неї першочергово посилися учасники Dozorro-спільноти, звертаючи увагу державних контролерів на те, що здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур має тягнути за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 700 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закінчувалася «змістовна» відповідь начальника Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Ірини Салогуб інформуванням, що дії фінансових контролерів можна оскаржити в судовому чи адміністративному порядку.

Ще й запевненнями: Управління «стоїть на захисті інтересів держави та відкрите для співпраці».

Невдовзі окреслився один із напрямків співпраці пані Салогуб та її підлеглих.

13 листопада в Полтаві розпочався триденний семінар із підвищення кваліфікації працівників Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

Навчали аудиторів прийомам та методам покращення стану фінансово-бюджетної дисципліни у регіоні представники центрального апарату Державної аудиторської служби України та викладачі …Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

І знаєте, мене абсолютно не дивує поява в деклараціях Ірини Салогуб, яка все трудова життя присвятила контрольно-ревізійній діяльності, та її чоловіка, котрий маже безперервно боровся з подоланням наслідків надзвичайних ситуацій і зрештою дослужився до крісла начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області, BMW моделі 523I. Нещодавно престижне авто було придбане подружжям за 530 тисяч гривень у генерального директора обласного комунального підприємства «Полтаватеплоенерго».

Певен, що ні НАЗК, ні Управління захисту економіки ГУ Національної поліції в Полтавській області не побачать конфлікту інтересів у факті купівлі головною чиновницею того органу, який контролює діяльність бюджетних і комунальних підприємств, дорогого автомобіля. Купівлі не в кого-небудь, а в потенційного об’єкта прискіпливих перевірок.

До речі, керманич «Полтаватеплоенерго», підприємства, яке постійно скаржиться на заборгованості з оплати їхніх не завжди якісних послуг та переконує в необхідності підвищення тарифів, «безкінним» бідував не довго. За 2 місяці він пересів на новенький BMW X5 xDrive25d. Сплативши за нього 1 мільйон 676 тисяч 424 гривні.

У ситуації загального абсурду дивує мене інше.

«Запобігачі» корупції

Як виявилося, бізнесмен Звягольський, власник «Аладдіна» та «ІСА», є рішучим борцем зі злочинністю. В усіх її проявах, включно з корупційним.

Улітку 2015 року він та кілька інших мешканців Полтави заснували громадську організацію під назвою «Осередок по запобіганню корупції та протидії злочинності».

Після цього бізнесам пани Миколи почало неймовірно щастити.

Керівником «Осередку» є Дмитро Павлович Таран. За президентства Януковича цей розумний, впливовий та енергійний чоловік був заступником прокурора області. Зазнав люстрації.

Тепер як адвокат він захищає в судах обвинуваченого в корупційних діяннях першого заступника міського голови Полтави Михайла Шевченка. Крім того, закулісно надає юридичні послуги …Полтавському національному технічному університету імені Юрія Кондратюка, з ректором якого, Володимиром Онищенком перебуває у приятельських стосунках.

Відбувається така взаємодія під прикриттям віртуальної, тобто офіційно не зареєстрованої, Юридичної компанії «Кредо».

Остання «сплила» в договорах, укладених техуніверситетом із ФОП Таран Мар’яна Володимирівна.

Пані Мар’яна теж увійшла до вузького кола засновників антикорупційного «Осередку». А ще – сімейного ТОВ «Винотерія». На правах дружини.

Коло замкнулося.