Житомирський виробник м’яса разом з сином-депутатом придумали, як просто обходити конкурентні торги. На тендер запрошують одного зі своїх дилерів і виграють без особливого пониження цін. А щоб замовник не зміг розібратися, що учасники діють у змові - дилер просто не завантажує тендерну документація, де вказано що у них спільні склади, техніка, сертифікати. 

Сімейний бізнес

Батько Віктор Якімець разом з сином Андрієм вже майже 10 років займаються бізнесом. Фермерське господарство “Лука-агро” розводить корів, свиней, курей, вирощує зернові і т.п. Компанія зареєстрована в маленькому селі під Житомиром - Лука. Паралельно батько та син торгують на ринку сільськогосподарскою продукцією, як приватні підприємці.

Андрій Якімець обраний депутатом від ВО “Батьківщина” до Житомирської районної ради (куди входить його рідне село Лука). В місцевій раді входить до комісії, що займається розвитком агропромислового комплексу, земельних відносин та екології. 

Дохід від “Лука-агро”, згідно з декларацією депутата за 2016 р., склав майже 5 млн грн. При цьому, фермерське господарство має солідну історію виграних державних закупівель: до 2016 р. уклало договорів на 23 млн грн. Син Андрій Якімець як ФОП виграє у тендерах з 2014 р. і уклав 53 угоди на 7,7 млн грн. Рекордсменом є батько Віктор Якімець - як ФОП з 2009 р. виграв замовлень на 93 млн. Всі разом - 123 млн грн. 

Найбільші державні замовлення батько та син-депутат вигравали у кримського санаторію “Артек”, що переїхав у Пущу-Водицю, санаторію Міністерства оборони в Пущі-Водиці, управлінь освіти двох міських рад Житомирщини, Національного інституту раку та Служби зовнішньої розвідки України.

Дилери

Аналіз закупівель у модулі аналітики bi.prozorro.org показав, що разом з Якімцями на відкриті торги часто приходять двоє житомирських бізнесменів, які орендують техніку та перепродають м’ясо у батька Якімця. Борис Заєць - ФОП оформив у кінці 2016 р. і вже встиг виграти 20 торгів на 1,2 млн грн.  Цікава деталь: шлюб Бориса зареєстрований у Луках (село, де розташоване господарство Якімців). Сергій Баженов - ФОП, який за останні три роки отримав замовлень на поставки м’яса та сільськогосподарської продукції державним установам на 5 млн грн

1. Єдиний переможець

Протягом 2016-2017 рр. батько Якімець успішно приходив позмагатись за лоти разом з Борисом Зайцем 14 разів, з Сергієм Баженовим - 3 рази. Усі рази виграв. Коли Якімець приходив на тендер тільки з Баженовим або Зайцем, економія складала 7%. Коли ж до їхньої боротьби долучались інші учасники - економія могла виростати до 36%. Син Андрій змагався тільки чотири рази з дилером Баженовим і теж переміг усі рази.

2. Спільні свині і транспорт

У своїх тендерних пропозиціях, де серед учасників немає нікого з Якімців, ФОПи Заєць та Баженов вказують, що є дилерами батька Якімця і не тільки купують у нього м'ясо, але й орендують автомобіль, послуги водія, платять за складські приміщення, отримують сертифікацію і т.п. Андрій Якімець, до речі, з листопада 2017 р. теж став дилером свого батька.

3.Синхронність завантаження

Неодноразово траплялось, що "конкуренти" завантажували тендерні пропозиції в дуже короткий проміжок часу (наприклад, о 15:12 та 15:25). Це може означати, що файли завантажувались з одного комп’ютера однією особою. Поставити крапку у цьому питанні може Антимонопольний комітет України, розпочавши розслідування, коли розгляне нашу скаргу.

4. Поведінка

Красномовною є закупівля м'яса санаторію Міноборони “Пуща-Водиця” на 2017 р. У січні оголосили відкриті торги по трьом лотам на 1,4 млн грн. В торгах взяли участь Заєць, Баженов та ще два учасника. Усіх учасників по всіх лотах тендерний комітет санаторію відхилив (причина знайшлась для кожного, в тому числі для відомого бренду “Метро кеш енд керрі Україна”). В лютому повторно оголосили торги, додавши один лот і збільшивши суму до 1,7 млн грн. Цього разу на торги прийшов Віктор Якімець і все переміг. У трьох лотах єдиним конкурентом був Заєць.

Борис Заєць в першому і другому тендері не понижував початкову ціну або взагалі не завантажував документи. Обидва варіанти не дають шансів перемогти. Тобто Заєць навіть не припускає, що пропозицію його “конкурента” можуть відхилити і йому доведеться укладати договір. Більше того, знайти в системі ProZorro повну тендерну пропозицію Зайця можна тільки на тих тендерах, де він брав участь окремо від Якімця. Чому? Наше припущення: якби замовник побачив, що між учасниками є зв’язок, у нього могли виникнути б сумніви щодо конкурентності торгів. Подібна неоднозначна поведінка Зайця повторювалась на інших торгах. Наприклад, коли для кримського дитячого центру “Артек” закупили яловичини на 1,2 млн грн. 

Стиль Бориса Зайця участі в торгах “успадкував” інший дилер - Сергій Баженов. Наприклад, у 3-мільйонному тендері на м’ясо для шкіл Баженов завантажив тільки частину документів (ту, за якою замовник не може ідентифікувати зв’язок) з невеликою різницею часу публікації тендерної пропозиції з переможцем-Якімцем.

Виникає риторичне питання: то навіщо підприємець, який не має наміру перемогти, взагалі приходить на торги?

Нагадаємо, що учасники та замовники до початку електронного аукціону не знають про кількість та склад учасників. А якщо ти приходиш з “другом” - торги не відмінять, буде шанс пройти перевірку і укласти договір.

Підсумовуючи, чому дії житомирських підприємців на відкритих торгах можуть вважатись змовою:

1.Мають сталі господарські відносини (виробник та дилер)

2.Використовують спільні склади, транспорт, сертифікати

3.Майже синхронно завантажують тендерну пропозицію

4.Однаково поводяться на торгах: не понижають ціну або не завантажують тендерну пропозицію