Минулої осені у Prozorro з’явилася можливість повідомити Держаудитслужбу про порушення в закупівлі прямо зі сторінки цієї закупівлі — за допомогою спеціальної кнопки. Це мало суттєво полегшити звернення до аудиторів, адже усе що треба: натиснути “Інформувати про порушення”, заповнити форму та накласти свій електронний підпис. Форма теж максимально проста: треба обрати тип порушення, розписати, чому  ви його підозрюєте і залишити свої контактні дані. 

Ніяких паперових листів, не потрібно навіть писати на пошту Держаудитслужби чи шукати відповідну форму на її сайті. А аудитори могли б читати звернення прямо зі своїх кабінетів у Prozorro. 

Однак Держаудитслужба відмовилася використовувати такий варіант комунікації. Аудитори заявили, що вони не мають стосунку до розробки і не будуть нею користуватися. І взагалі назвали це втручанням у їхню роботу і пообіцяли поскаржитися в міністерство і правоохоронним органам. Попри те, що цей функціонал розробили на виконання Розпорядження КМУ «Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" у 2018-2020 роках». 

Проте зараз функціонал існує, люди надсилають через нього звернення, а аудитори, згідно з офіційною позицією, їх не читають. Ми вирішили дослідити ці звернення і перевірити, чи справді Держаудитслужба зовсім не відкриває повідомлення, надіслані через Prozorro.

Наскільки скарги через Prozorro релевантні

Ми проаналізували 1206 тендерів, на які аудиторам поскаржилися через Prozorro від запуску функціоналу до кінця травня 2021 року. Дані вивантажили за допомогою професійного модуля аналітики BI Prozorro, а далі опрацьовували вручну в таблицях.

Найбільше звернень — 53%  — стосувалися порушень щодо розгляду тендерної пропозиції, тобто у них переважно йшлося про безпідставне відхилення або безпідставне визначення переможця. 8,4% — повідомляли про дискримінаційні вимоги у тендерній документації, 7,7%  — про порушення у виборі процедури закупівлі, 6,3% — про порушення у процесі оприлюднення інформації, а у 4,6% йшлося про невідповідність тендерної документації вимогам Закону. 

Усю цю інформацію ми перевірили вручну. У одного аналітика на це пішло приблизно 6-7 тижнів, в умовах, коли це було пріоритетною, але не єдиною задачею. У 57,2% випадках інформація про порушення підтвердилася, у 28,7% — не підтвердилася, а в 10,4% випадках звернення стосувалися порушень, які не належать до компетенції аудиторів. У решті випадків інформацію в зверненні не можливо було підтвердити чи спростувати. 

Цікаві нерелевантні звернення

Попри те, що не всі звернення були релевантними, деякі тенденції та цікаві випадки все-таки хотілося б зазначити.

Насамперед те, що 8,4 % проаналізованих звернень (101) стосувалися потенційно дискримінаційних вимог. А розгляд звернень щодо них належить до компетенції АМКУ, а не аудиторів. Однак найцікавіше те, що 48 з цих звернень — а це майже половина — стосувалися спрощених закупівель. Спрощені не є процедурою у розумінні Закону “Про публічні закупівлі”, відповідно на них не можна оскаржити потенційно дискримінаційні вимоги. Однак учасники часто воліли б мати таке право. Зокрема це підтверджує опитування в межах дослідження ТІ Україна “НеСпрощені закупівлі: враження замовників і бізнесу”.

17 звернень інформували про інші порушення у тендерах, зокрема стосувалися фактів  можливої підробки документів і невчасної оплати. Ще 7 звернень повідомляли про факти ймовірних змов.

Приблизно 3% усіх звернень були нерелевантними, вони не містили інформації про можливі порушення чи зловживання в закупівлях. А радше висловлювали власне  бачення закупівельного процесу скаржника. Так, наприклад, у своєму зверненні  житель Києва виражає стурбованість технічним завданням з реставрації станції «Вокзальна». Небайдужий громадянин пропонує, щоб ТД містила посилання на 3D модель станції, та просить провести з замовником роз'яснювальну роботу: 

«Чому в заяві на тендер немає посилання на 3д модель виходу, що планується? Мене, як мешканця, цікавить ця інформація але я не хочу вичитувати сотні сторінок документів. Я глянув перші 5-6 документив і нічого не побачив. Державне підприємство, на мою думку, поводить себе як совкові керівники, змушуючи задавати питання про очевидні речі. Прошу провести з ними роз'яснювальну роботу з цього приводу та внести відповідні зміни в заявку!»

Підтверджені порушення

Однак все-таки більше половини порушень, про які йшлося у зверненнях через Prozorro, ми підтвердили. Водночас варто зазначити, що ми аналізували закупівлі винятково на предмет порушень, про які йшлося у зверненні. Може трапитися так, що у закупівлі були інші порушення.

Найчастіше скаржники повідомляли про справді безпідставне визначення переможців закупівель. Наприклад — як під час закупівлі овочів Управлінням освіти Дніпровського району Києва. Замовник обрав переможцем постачальника, який надав документи, що підтверджують якість товару не на всю продукцію, яку пропонував. Ми  перевірили зазначені у зверненні факти і вони підтвердилася. Крім того, це порушення підтвердили аудитори під час моніторингу. Також і ми, і аудитори підтвердили, що на тендері лікарні №2 м. Житомира переможець не завантажив лист-згоду на обробку персональних даних. Відповідно замовник мав відхилити його пропозицію. 

Аудитори все ж таки читають звернення через Prozorro

То що ж виходить: деякі з порушень, про які аудиторам писали через Prozorro, вони підтверджують? Тобто вони або їх читають, або їм про них сповіщають іншими способами (листами або через форму на їхньому сайті), або ж це просто збіг обставин.

102 закупівлі, про які йшлося у зверненнях через Prozorro, все-таки якось потрапили на очі аудиторам, адже вони їх промоніторили. Майже у 60% випадків  зазначені у зверненнях порушення аудитори підтвердили, у 35% — не підтвердили. Ще в 5% випадків аудитори взагалі не розглядали описані у зверненні факти, але моніторили закупівлю з інших причин.

Іноді аудитори у висновках про результати моніторингу фактично дублюють текст звернення через Prozorro. Наприклад, у закупівлях Управлінь освіти Дарницької та  Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, чи Керуючої  компанії з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва. 

Отже, можна припустити, що аудитори все-таки аналізують звернення через Prozorro та використовують цю інформацію під  час здійснення премоніторингу. Його мета — оцінити вірогідність того, що в закупівлі з підозрою на порушення все ж таки буде виявлено порушення, тобто вирішити, чи варто моніторити.  

Звісно, це добре, що ймовірно аудитори не зовсім ігнорують звернення через Prozorro. Однак, вони ніяким чином на них не відповідають. Навіть якщо вони підтвердили порушення. Така поведінка знижує довіру до контролюючого органу і до сфери загалом.

Що можна покращити у зверненнях

Ми помітили певні тенденції, які ймовірно не дуже складно буде скоригувати. Наприклад, те, що до аудиторів часто звертаються щодо порушень, які не належать до їх компетенцій. Найчастіше — щодо змов і потенційно дискримінаційних вимог. 

У форму звернення можна додати дисклеймер про те, що змови і потенційно дискримінаційні вимоги не належать до компетенцій аудиторів, тому якщо ваше звернення стосується їх, його краще скерувати в АМКУ (якщо це змова) чи замовнику або його керівному органу (якщо це потенційно дискримінаційні вимоги). Нагадуємо, що самі учасники можуть оскаржити потенційно дискримінаційні вимоги в АМКУ.

Ще одна цікава тенденція — те, що суттєва частина звернень стосувалася закупівель, які аудитори не можуть промоніторити, бо вони не є процедурами у розумінні Закону. Зокрема, 40% усіх звернень стосувалися спрощених.

Звісно, аудитори можуть звернути увагу на ці закупівлі під час перевірок і ревізій, однак можливо варто про всяк випадок нагадати про це охочим сповістити про порушення. Наприклад, можна додати вспливаюче вікно для звернень про порушення на  спрощених, допорогових та інших закупівлях, які згідно з Законом не є процедурами.  

Загалом, статистика підтверджує, що звернення через Prozorro можуть стати корисним джерелом інформації про порушення для аудиторів. Ймовірно, воно навіть зараз ним уже є. Проте, щоб інструмент був корисний і для тих, хто повідомляє про порушення, аудитори мають почати давати зворотний зв'язок.