Традиційно, до свят, органи місцевого самоврядування купують новорічні подарунки для дітей. Цього року їх вже купили майже  на 102 млн грн!

З них 66% — відкриті торги, 30% — прямі угоди і 4% — допорогові закупівлі.

Закупівля новорічних подарунків у вигляді солодощів росте корінням ще з радянського минулого. Тоді цукерки були дефіцитом, і профспілки влаштовували для дітей свята з солодкими подарунками.

Проте, зараз немає дефіциту цукерок. Навпаки — їх безліч! А основна проблема батьків — як обмежити кількість солодощів в дитячому раціоні. Однак, традиція продовжує існувати. Тільки Укрзалізниця придбала дитячих подарунків на 31 млн. грн.!

Крім загальної доцільності подібних витрат взагалі, закупівлі подарунків — дуже ризикові.  Часто, прикриваючись діточками, замовники прописують дискримінаційні вимоги у тендерній документації і вимагають зразок товару від переможця. Так, наприклад, зробило управління освіти Бориспільській РДА та в Деснянській адміністрації Києва.

Якщо ж говорити про прямі угоди на закупівлі новорічних подарунків, то часто ми не бачимо навіть кількості придбаного товару. Наприклад, Білогородська сільська рада на 149 тисяч придбала невідомо-що.

І виходить так, що замість того, щоб придбати щось справді корисне, кожен рік десятки мільйонів гривень викидають на суміш ароматизаторів, жирів та цукру. А чи доцільне таке витрачання коштів мають вирішувати платники податків. Чи хочете ви, щоб ваша дитина отримувала цукерки на святі у дитячому садочку чи, може, краще купити на ці гроші зволожувач повітря в групу? Або жалюзі, на які вимагають гроші у батьків? Зрештою можна купити фруктів! Тож, новорічні закупівлі – чудовий привід задуматися над раціональністю витрачання бюджетних коштів. Бо 150 тисяч в межах однієї сільради – це дитячий майданчик або іграшки для дитячого садка. А 100 мільйонів на країну – це одна поміняна на цукерки школа. То що краще?