У грудні в бік ProZorro пролунало чимало закидів. І працювати заважає, мовляв, і  не економить нічого. І у грудні ж таки ProZorro отримало світове визнання – перемогу на  Open Government Awards 2016. Ми в Transparency International Україна, як одні з батьків цієї системи, дуже вболіваємо за успіх реформи публічних закупівель. Тому вирішили зібрати головні закиди і пояснити чия вина. Найкращої в світі системи електронних закупівель чи тих, хто нею користується.

Джерело: https://www.facebook.com/golovauz/posts/1849740305272940

В природі не існує ідеальних систем. Так само не існує й ідеальних систем закупівель. І тому команда ProZorro постійно працює над вдосконаленням законодавчої бази та технічних рішень. Проблема, яку описує Войцех Бальчун, доволі просто вирішується рамковими угодами. І така процедура з'явиться у системі ProZorro вже на початку 2017 року. Вже проводився ряд консультацій з міжнародними експертами у цій процедурі та почалася розробка ІТ рішення.Що це дає? Замовник може підписати угоду з кількома постачальниками на певний об'єм товарів чи послуг на термін до 4-х років. Він буде більш гнучким у замовленні потрібної йому продукції та зможе оперативно задовольняти свої потреби без зайвої бюрократії та затягування строків. Конкурувати між собою будуть постачальники, з якими підписано рамкові угоди.Такий підхід активно використовується в корпоративному секторі, успішно відпілотований в ряді українських галузей та є дуже ефективним особливо для забезпечення потреб товарів і послуг необхідних для операційної діяльності компанії.

Джерело: http://www.epravda.com.ua/rus/columns/2016/12/8/613662/

В світі існує багато підходів до розрахунку економії від впровадження різних ІТ рішень. В тому числі й у закупівлях. Для прикладу Південна Корея щорічно звітує про економію у 8 млрд. доларів завдяки діяльності їхньої електронної системи закупівель KONEPS. Як вони її рахують? За їхнім підходом це вартість часу замовників та бізнесу, який вони не витратили дякуючи оптимізації процесів та спрощення роботи у системі.

У окремих європейських країнах вираховують зниження ціни контрактів, зниження бар'єрів для участі зі сторони бізнесу, зниження витраченого часу тощо.

Методологія обрахунку економії у системі ProZorro сьогодні доволі проста - це різниця очікуваної вартості предмету закупівлі та акцептованої цінової пропозиції (підписаного контракту). Чи є це прямою економією? Можливо ні. Але в більшості бюджетних установ завжди намагаються витратити кошти під "нуль" незважаючи на те потрібен їм конкретний товар, робота чи послуга, чи ні. Саме тому в останні дні грудня ми з вами спостерігаємо неабияку активність замовників - тисячі акцептів та контрактів щодня.

Чи доречно порівнювати ціни на одні й ті самі товари в системі ProZorro та, скажімо, на hotline.ua? Як на мене, питання не однозначне. Система закупівель це свого роду ринок, який формує фінальну ціну завдяки конкуренції. Якщо на певній закупівлі в результаті отримуємо ціну вищу, ніж могли знайти в інтернеті, то звичайно в першу чергу питання треба ставити замовнику - як він формував очікувану вартість й чому вона завищена? Але питання в тому числі можна й ставити бізнесу, який міг не прийти на подібну закупівлю й заробити коштів з вищою маржею. Він не довіряє системі чи замовнику? Чому? Бажано залишити відгук про це на dozorro.org. В таких випадках часто привертає увагу до закупівель громадськість, якій тепер здійснювати моніторинг з використанням сучасних інструментів стало значно простіше. До речі, питання ціни за одиницю товарів у ProZorro один із пріоритетів на 2017 рік.

Тому своєчасне планування закупівлі, її проведення через систему, отримання меншої ціни контракту завдяки електронному аукціону це свого роду економія, яку замовники можуть витратити на додаткові закупівлі.

Проте система ProZorro розвивається. Тепер вона є обов'язковою для усіх закупівель у країні й ми можемо починати розробку альтернативних методологій розрахунку економії які би враховували й витрачений час (замовниками, бізнесом, контролюючими органами). Наявність у системі історичних даних дозволить нам порівнювати й ціни контрактів однакових предметів закупівель в різні періоди. Загалом ТІ Україна, як власник та адміністратор модулю аналітики bi.prozorro.org, відкрита до будь-яких пропозицій по допрацюванню та покращенню функціоналу. В тому числі й методології обрахунку економії.

Джерело: http://gazeta.dt.ua/energy_market/triyechniki-abo-pro-korist-nudnih-znan-_.html

Станом на сьогодні у системі Прозорро є 48000 компаній-переможців. Що цікаво, лише 20000 із них - це переможці на конкурентних процедурах. 4500 з яких, або 22,5% - це ФОПи. Інші 28000 - це підрядники з якими замовники укладають договори напряму - і часто ми чуємо повідомлення про те, що це компанії родичів, сусіди. ФОПів з них 11000 або 39,28%. Як бачимо конкурентна процедура дає можливість перемогти не ФОПу значно частіше.

Проте саме дякуючи системі Прозорро ми бачимо проблему того, що замовник за своїм бажанням віддає контракт ФОПам (хоча це теж не проблема, якщо ФОП це дійсно працюючий малий чи середній підприємець). І її вирішить обов'язкове введення допорогових закупівель під дію закону - коли замовники будут зобов'язані виставляти ці закупівлі на конкурентний ринок. Тоді ми побачимо скільки насправді реального бізнесу у закупівлях.

Чи перевіряв автор статті сумнівність всіх 48000 компаній-переможців та їх причетність до "обготівковування"? Сумніваюся. З таким науковим підходом дуже цікаво подивитися на його кандидатську роботу. Може вона теж "висмоктана з повітря"?

До речі, саме дякуючи системі Прозорро на ринок публічних закупівель вийшли такі компанії як МЕТРО. А це дійсно багато про що говорить.

Джерело: http://mrpl.city/blogs/view/kak-prozorro-ubivaet-kachestvo-proektnyh-rabot

"Дилетант" переможе у торгах з найнижчою ціною лише у випадку коли технічне завдання на закупівлю писав точно такий же "дилетант" зі сторони замовника. Міф про те, що система ProZorro має лише один критерій - ціну - та визначає переможця з найнижчою ціновою пропозицією давно розповсюджується "любителями" системи. І він завжди легко розбивається як хвиля об камінь. По-перше, у системі реалізовані нецінові критерії, коли замовник може визначати за якими ще параметрами окрім ціни він буде оцінювати кожну пропозицію. По-друге, для закупівлі складних предметів закупівлі вже реалізована процедура конкуретного діалогу яка передбачає два етапи й відбір переможця який повністю відповідає технічній частині. Ну і на останок - якщо замовник у документації чітко прописав що він хоче, то він отримає рівно те, що запитував у ринку. І якщо учасник із найменшою ціновою пропозицією не відповідає умовам, то він цілком законно буде дискваліфікований, а замовник перейде до оцінки наступного потенційного переможця.

Важливо розуміти, що система ProZorro це лише один маленький елемент комплексної реформи, і він робить все, що відбувається на ринку публічних закупівель, прозорим і відкритим. Але над питанням професійності, підзвітності та доброчесності замовників та учасників нам разом ще працювати і працювати.

Проте вже є конкретні результати - це і база примірних специфікацій, і он-лайн курси на Prometheus (до речі, невдовзі вийдуть блоки для бізнесу та громадськості), і центр навчання при Київській школі економіки, і багато іншого.