Питання конкурентних допорогових закупівель сьогодні цікавить багатьох. Для замовників це як можливість зекономити кошти, так і додаткове навантаження на їх співробітників. Для бізнесу - чудова можливість збільшити прибутки. Цікавить це і громадян. Адже це заощадження наших податків, які потенційно можуть бути направлені на додаткові закупівлі чи інші потреби. Є багато позицій “за” і “проти”обов’язку замовників проводити допорогові закупівлі за спрощеною процедурою. Це питання треба ретельно вивчати аби вийти на оптимальне для всіх рішення. Про це ми поговоримо трохи пізніше. У цьому ж блозі ми хочемо дати відповідь на питання “Чому припинили роботу Комісії з розгляду звернень на можливі порушення при здійсненні допорогових закупівель?”. 

Спочатку трохи історії. Ця комісії працювала з липня 2015 року. В перші місяці до неї входили представник МЕРТ, представник АМКУ та ТІ Україна. Це було таке собі хоббі в позаробочий час – розглядати звернення бізнесу в рамках пілотного проекту й намагатися зібрати інформацію про типові порушень чи помилки; рекомендувати замовникам і бізнесу як їх уникати/усувати. В перший місяць роботи комісії ми отримали всього 7 звернень. Проте, система ProZorro стрімко зростала, і з ростом кількості допорогових закупівель об’єктивно зростала й кількість отримуваних звернень. Якщо в липні 2015 року було оголошено 2250 закупівель, то вже в листопаді цього року ми досягли рівня 10 000 закупівель, а починаючи з серпня 2016 року їх кількість вже не опускалася нижче за 20 000 закупівель/місяць.

Вже в кінці 2015 року 3-х волонтерів не вистачало для розгляду усіх звернень, що надходили від учасників. Тоді нам вдалося заручитися підтримкою МФ “Відродження”, а пізніше Open Contracting Partnership, Omidyar Network та проекту “Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах” що реалізується за підтримки USAID, UKaid та Eurasia Foundation й найняти парт-тайм юристів, які взяли на себе роботу Комісії. 

Розуміючи важливість цього інструменту як чи не єдиного механізму захисту інтересів учасників на допорогових закупівлях, ми звернулися до ДП “Прозорро” із проханням надати можливість реагувати на звернення через функціонал системи аби потім було простіше слідкувати за статистикою. Власне до першого етапу вступу Закону “Про публічні закупівлі” в дію нам таку можливість надали (пізніше ми розробили дешборд в модулі аналітики). І як тільки її підключили вал звернень знову зріс в рази.

Із 60 звернень в березні ми одразу стрибнули до 382 в квітні й вже не опускалися на рівень нижчий за 400 звернень/місяць (на графіку відображено кількість тендерів, а не звернень – на один тендер може бути кілька звернень). В березні-травні 2017 року ми отримували 700-800 звернень на місяць (загалом близько 3% від кількості конкурентних допорогових закупівель).

Ми завжди намагалися дотримуватися терміну, встановленого Наказом 35 ДП «Прозорро» - 14 днів. Проте, доволі часто протягом цих днів замовник уже укладав договір та завантажував його до системи, чим блокував будь-які рекомендації Комісії. Тому, розгляд звернень припинявся. Ті ж звернення, які були повноцінно розглянуті в переважній більшості просто ігнорувалися замовниками – лише 20% рекомендацій бралися до уваги.

До того ж, технічно допорогова процедура блокувалася у випадку відсутності рішення Комісії. Враховуючи середній термін розгляду звернення в 14 днів дуже часто траплялося так, що «прості допорогові закупівлі» перетворювалися у процедури, складніші та триваліші за відкриті торги, чим відштовхували тих замовників, які добровільно користувалися своїм правом, від проведення відкритих конкурентних допорогів.

Механізму якось вплинути на замовника у нас просто не було. Члени Комісії не бачили результатів своєї роботи, оскільки вони ігнорувалися. А частина замовників, напевне, вирішила не використовувати конкурентні допороги через їх тривалість у разі наявності нерозглянутого звернення.

Паралельно з роботою Комісії ми запустили портал dozorro.org, де кожен учасник системи може залишити свій фідбек та, скориставшись темплейтами, надіслати звернення до керівних організацій замовника й контролерів. Ми побачили, що такий механізм значно дієвіший аніж надання рекомендаційних рішень в системі ProZorro.

Власне сукупність цих факторів і змусили нас звернутися до ДП «Прозорро» і МЕРТ із повідомленням про те, що ми припиняємо діяльність Комісії й концентруємося на формуванні спільноти, яка би реагувала на фідбеки що надходять через портал dozorro.org. І вже завтра, 15 червня, в Києві збираються представники 16 регіональних організацій для початку цієї діяльності.

На нашу думку, такий механізм буде значно дієвішим, оскільки ми розраховуємо реагувати на 100% звернень й готувати по ним офіційні листи до замовника, керівної організації та контролерів. А це вже їх точно зобов’яже реагувати, адже, є відповідні закони. Такий формат роботи має збільшити відсоток реагування на порушення.

Щодо роботи Комісії - вона закрилася, проте допорогові вимоги залишилися. Наразі останнє слово все одно лишається за учасником і у разі ігнорування звернення в системі ризик індикаторів це буде враховано. Якщо учасник оцінив відповідь на звернення негативно - це також йде в індикатори.

Звісно всі ці заходи – це не системне вирішення проблеми й усунення причин. Врегульовувати питання проведення допорогів та контролю цих закупівель треба на законодавчому рівні. Сьогодні майже ніхто не несе відповідальності за порушення при допорогових закупівлях, на яких теж витрачаються мільярди. Контролюючі органи в той бік навіть не дивляться. І у разі небажання замовника чи його керівника відкрито здійснювати торги, шансів добитися справедливості на допорогах наразі не так уже й багато. Проте, ми не залишаємо бізнес сам-на-сам з такими замовниками. Ми контролюємо й розглядаємо звернення тепер вже через портал DOZORRO. Там у тому числі вже працюють і такі замовники як Укрпошта, Енергоатом, підприємства і установи Маріупольської міськради, Енергоатом тощо. Ми поступово залучаємо все більше замовників до реагування на відгуки через портал. Ми інтегруємося з майданчиками для більшої зручності роботи усіх сторін. Додаємо статистику реагувань по контролюючим органам і багато іншого.

Отож, якщо ви раніше використовували інструмент допорогового звренення – пропонуємо вам залишати відгуки на DOZORRO.

Матеріал підготовлено в рамках проекту, USAID, UK aid та Фонду Євразія “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах”.