Київський метрополітен: чому росте тариф і на що витрачають гроші

20.05.2021 10:30

На останній сесії Київської міської ради представники КП “Київський метрополітен” заявили, що без зростання тарифу на перевезення в метро працівники лишаться без заробітних плат і неминучі скорочення. Ми проаналізували, що, крім зарплатної складової, вплинуло на збільшення собівартості перевезень в метро.

Зараз представники метрополітену говорять про реальну собівартість перевезень 20-21 грн. Водночас актуальний тариф — 8 грн/поїздка. Востаннє його підвищували у 2018 році — з 4 грн. Валютний курс за три роки не зріс ані втричі, ані вдвічі, вартість комунальних послуг і рівень мінімальної зарплати збільшувалися, але не в рази. То що ж стало головним чинником зростання собівартості послуги? В КП називають великі збитки від року пандемії: у перший карантин метрополітен взагалі не працював, весь 2020 рік обсяг перевезень лише зменшувався.

У 2019 році підприємство перевезло понад 495 мільйонів пасажирів, а у 2020-му показник скоротився майже вдвічі — до 279,5 мільйонів, розказала речниця Київського метрополітену Наталка Макогон. Одні лише збитки за локдаун весни 2020 року оцінили в 620 млн грн, які у вересні Київрада погодилася компенсувати підприємству з міського бюджету.

Планове збільшення збитків

У фінансовому плані на 2021 рік департамент комунальної власності КМДА заклав плановий чистий збиток КП “Київський метрополітен” на рівні 3,42 млрд грн — це майже втричі більше, ніж в попередньому році. 

КП очікує отримати доходи 3,1 млрд грн (проти 3,7 млрд грн в 2020-му).

Натомість витратити “Київський метрополітен” цьогоріч планує аж 6,5 млрд грн, що на 1,66 млрд грн або 34% більше фактичних показників 2020 року. Найбільше грошей піде на зарплати й соцвідрахування — 2,5 млрд грн.  На амортизацію основних фондів планують витратити 1,9 млрд грн, на матеріали — 853 млн грн, на електроенергію — 572 млн грн. 

Департамент фінансів КМДА подав свій відгук на фінплан метрополітену, в якому зазначає, що не здійснював перевірки достовірності і обґрунтованості витрат, включених до собівартості тарифу на послуги перевезення. А також нагадує, що закон зобов'язує забезпечувати беззбитковість роботи перевізників. Відповідно, наявність збитку в фінплані КП “Київський метрополітен” потребує тарифного регулювання. Це означає, що заплановані витрати або має покрити міський бюджет дотацією, або тариф. 

Збільшення витрат

Водночас у цей неприбутковий рік метрополітен планує багато будувати (метро на Виноградар і Троєщину) і реконструювати (систему пожежної сигналізації і вихід з метро “Виставковий центр”). На усе це КП отримає понад 2,5 млрд грн з місцевого бюджету. Також його коштом планують погасити і тіло кредиту ЄБРР — 187 млн грн.  

Ще понад 2 млрд грн капітальних інвестицій планує направити КП з власних коштів. Вони підуть на технічний розвиток метрополітену згідно з відповідною Програмою КМДА. Найбільші її статті  —  придбання нових засобів (1,36 млрд грн) і модернізація активів (0,77 млрд грн). Половина статті “нові засоби” — це вагони метро (15 вагонів за 672 млн грн).

Зазначимо, що в попередньому аналогічному документі на 2019 рік КМДА закладало на технічний розвиток 1,04 млрд грн — тобто вдвічі менше, ніж в рік кризи, пандемії, спаду перевезень і оборотних коштів.

Окрім цих внутрішніх програм КП, КМДА на початку 2021 року уклала угоду на закупівлю вагонів метро з Європейським банком реконструкції та розвитку. На цей проєкт піде 50 млн євро кредитних коштів, які залучають на 12 років. На них планують закупити 50 вагонів метро, торги відбуваються на майданчику ЄБРР.  

Очікується, що перші вагони за цим проєктом придбають вже до кінця 2021 року. Згідно з заявою міського голови, вони потрібні для оснащення додатковим складом зеленої гілки метро, коли відкриють нові станції на Виноградарі. Але коли їх відкриють, наразі невідомо — відомо лише, що у 2021 році, як планувалося, цього точно не буде.

Що і як купували в рік кризи

Ми поцікавилися, а що ж і як купує в КП “Київський метрополітен” в ці складні для всіх 2020-21 роки. 

Згідно з даними публічного модуля аналітики BI Prozorro, у 2020-2021 метрополітен провів більше 1300 закупівель з очікуваною вартістю понад 1,5 млрд грн. Водночас поточна сума договорів за цими закупівлями становить трохи менше 900 млн грн.  

П'ятірка найбільших закупівель КП “Київський метрополітен” стосувалася обладнання і ремонтних послуг.

Найдорожчу послугу надало ТОВ “Плутон ІС” (з російськими коренями) — за 108 млн грн встановить обладнання для підстанцій Святошинсько-Броварської лінії метрополітену (червона гілка). 

Друга за дороговартістю послуга була від комунального ж КП “ГІОЦ” — за  переговорною процедурою на 84 млн грн. Комунальне підприємство створює для метрополітену автоматизовану систему обліку оплати проїзду і обробки даних. Переговорна процедура застосована тому, що це підприємство продовжує розпочаті раніше роботи. 

Третя за вартістю закупівля — на ремонт тунелів між станціями “Тараса Шевченка” і “Почайна”. Підряд отримало ПрАТ “Метробуд” з пропозицією 79 млн грн.

ТОВ “Енергодарбудмеханізація” виграло тендер на 67 млн грн і має зробити капремонт водовідної установки Сирецько-Печерської лінії метро (зелена гілка).

Ще один цікавий підрядник метрополітену  — ТОВ “КМ Буд”. Це підприємство, створене в 2017 році, виграє лише в тендерах КП “Київський метрополітен” і за 2019-2020 роки отримало тут чотири замовлення майже на 100 млн грн на обладнання станцій метрополітену для маломобільних груп (2020 рік  — “Хрещатик” (сплачено 7 млн грн), “Шулявська” (сплачено 16 млн грн), “Сирець”, “Лукьянівська”).

Нещодавно ми також описували, як підприємство намагалося замовити проєктні роботи з реконструкції станції метро “Вокзальна” (другий вихід і пересадковий вузол на лінію метро на Троєщину). Ця закупівля з очікуваною вартістю 74 млн грн закінчилися нічим  — після довгого розгляду пропозицій, оскаржень і початку судового розгляду, замовник відхилив усі тендерні пропозиції, а тендер автоматично відмінився. Це означає, що буде новий тендер, а самі проєктні роботи навряд чи навіть почнуться в 2021 році.

Отже, можна припустити, що головна причина ймовірного підвищення тарифів — це збільшення витрат метрополітену. Місцевий бюджет має великі плани щодо капітальних вкладень у проєкти, пов'язані з метрополітеном. Саме КП також нарощує програму техрозвитку. Весь цей розвиток, в поєднанні зі зростанням зарплат і енергоносіїв, а також з падінням обсягів перевезень і доходів, потребує великих вливань коштів. Їх може надати або громада з бюджету міста, або та ж громада, сплачуючи за проїзд в метро. 

Коли відремонтують очисні споруди столиці

Бортницьку станцію аерації реконструюють за двома напрямами — коштом японського кредиту і місцевим бюджетом. Обидва проєкти весь час дорожчають і фактично стоять на місці.

17.06.2021 13:00

Приблизно два мільйони гривень витратять на утилізацію шин в Києві

У столиці в межах місячника благоустрою прибирають шини з дворів. Хто отримав контракти на утилізацію і скільки це коштує. 

23.04.2021 10:00

Скільки коштував ваш парк: витрати і втрати

За останні п’ять років у столиці оновили багато громадських зон відпочинку. Ми проаналізували скільки на це витратили і скільки за результатами аудиту втратили на корупційних схемах під час таких закупівель.

23.03.2021 10:00

Яким буде другий вихід з метро «Вокзальна» і чому його будівництво знову відкладають

Розвантаження «Вокзальної» кияни та гості столиці чекають давно, а в останні роки ситуація там стала вкрай критичною. У серпні на Prozorro з'явився тендер на роботи з реставрації станції, але його результатів нема й досі. Ми розібралися, що саме хоче побудувати столичний метрополітен, якою вартістю і коли.

12.03.2021 10:00

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання