Непрозорі винятки в прозорих планах Києва

15.03.2017 15:16

Місто Київ – лідер у системі ProZorro за кількістю процедур. Це одне з перших міст яке повністю перейшло на використання нових стандартів відкритості у закупівлях ще з лютого 2015 року, коли у новий інструмент ще мало хто вірив. За більш ніж 2 роки роботи у системі місто оголосило понад 70 000 закупівель очікуваною вартістю близько 19 млрд. грн. 534 підпорядкованих КМДА замовники щодня публікують понад 100 оголошень, запрошуючи активний бізнес до співпраці.

Це місто, яке використовує допорогову конкурентну процедуру від 3000 гривень та застосовує норму щодо прямих контрактів лише у критичних випадках – за весь час діяльності опубліковано менше 3 000 неконкурентних процедур.

Всі ці показники роблять місто лідером з прозорості у сфері зкупівель. І хоча у бізнеса та громадськості є ряд зауважень (зокрема ми писали і про “нюанси” в забезпеченні харчування, і про цікаві ремонти) – такий підхід до роботи із системою та надання можливості місцевій громаді аналізувати все, що відбувається у ProZorro в їхньому рідному місті, знімає багато питань.

Останні півроку місто за інерцією працює на допорогових закупівлях не маючи затвердженого рішення – що є ще одним дуже позитивним сигналом.

І ось шановні депутати вирішили таке рішення підготувати й розглянути.

Сьогодні о 14:00 в сесійній залі на 4-му поверсі КМДА на розгляд робочої групи буде виданий проект порядку використання системи на допорогових закупівлях. Це фінальний розгляд проекту робочою групою, який потім буде передано на бюджетну комісію.

Що ж нам, жителям міста, пропонують?

Порядок передбачає необхідність застосування електронної системи  для переважної  більшості закупівель на допорогах починаючи від 5000 гривень. Це, на перший погляд, чудово. Але є одне але. До самого порядку депутати пропонують додати “Рекомендований перелік товарів, робіт і послуг (далі – Перелік), які можуть закуповуватись без використання електронної системи закупівель”. Перелік цих предметів закупівлі є вцілому зваженим – ми прихильники прийняття поміркованих рішень щодо застосування допорогів й підтримуємо розумні виключення у певних ситуаціях. Та є окремі позиції у цьому переліку проти яких ми, Transparency International Україна, виступаємо категорично проти.

Зокрема, це стосується пункту 4 проекту рішення та  пунктів 12 і 13 Переліку.

Пункт 4 проекту рішення та пункти 12 і 13 переліку виключень взагалі не витримують жодної критики.

Про що мова:

“З метою економії  і раціонального використання бюджетних коштів та зменшення ризиків втрат  бюджету від невиконання (порушення виконання) зобов’язань  учасниками процедур закупівель,  рекомендувати  замовникам здійснювати      закупівлі, зазначені у Рекомендаційному переліку, переважно у підприємств комунальної власності (власності районів)  міста Києва та/або                                                                суб’єктів господарювання-товаровиробників, місцезнаходженням яких та місцезнаходженням  виробничих потужностей  яких  є місто  Київ, за умови, якщо такі  суб’єкти господарювання безпосередньо в виробляють товари, виконують роботи чи надають послуги,  самостійно визначати нецінові критерії оцінки під час розроблення тендерної документації, такі як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів тощо”

Це такий собі “економічний сепаратизм”, коли місто Київ хоче обмежити доступ до своїх закупівель виключно місцевим бізнесом. Такі новели КМДА прямо порушують практично всі принципи, передбачені у ст. 3 ЗУ “Про публічні закупівлі”. Особливо це стосується принципів добросовісної конкуренції і недискримінації учасників. Пропоную авторам проекту рішення ознайомитися з абзацом 4 ч. 1 ст. 2 Закону, який вони збираються порушити:

“Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.”        

Окремо можна ставити під сумнів доцільність пунктів 6, 8 , 10, переліку. Пунктом 6 пропонується виключити Послуги з технічного обслуговування охорони об’єктів організаціями, які здійснювали монтаж обладнання. Подібні послуги мають надаватися як гарантійні. А по завершенню гарантійного обслуговування варто оголошувати нові торги.

Пункти 8 і 10 передбачають віднесення до  Переліку закупівель, щодо яких не застосовується електронна система закупівель,  товарів, робіт і послуг, пов'язаних із участю посадових осіб Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради  у міжнародних заходах з метою представництва міста Києва, загальноміських офіційних заходах з нагоди державних, міських свят та знаменних дат, а також закупівель пов’язаних із проведенням культурно-мистецьких акцій, інформаційно-просвітницьких заходів, проведення учнівських олімпіад, конкурсів, конференцій, міжгалузевих та спортивних заходів.

Вказані заходи, як правило, заздалегідь плануються і їх фінансування передбачається у бюджеті міста. При цьому, товари і послуги, що придбаваються для їх організації є переважно типовими та такими, щодо яких є достатньо конкурентний ринок.

На що ще необхідно звернути увагу. У запропонованому порядку не виписаний механізм проведення допорогових  закупівель, а є лише посилання на необхідність застосування електронної системи.

З огляду на це, вбачається доцільним додати в документ, розроблений КМДА,  посилання  на  наказ ДП «Зовнішторгвидав України» вiд 13.04.2016 № 35, який власне і визначає Порядок здійснення допороговuх закупівельІ хоч він не несе обов'язкового характеру, та порядок там прописано доволі якісно.

І останнє – шановні депутати, не робіть з Києва аутсайдера. Не порушуйте закон. Не обмежуйте конкуренцію. Подавайте приклад іншим містам, як ви це робили протягом останніх двох років, здійснюючи закупівлі в системі ProZorro.

А громадян та бізнес ми, як завжди, закликаємо – Контролюйте і впливайте. Не дайте місцевим депутатам прийняти подібне протизаконне рішення.


Матеріал підготовлено в рамках проекту, USAIDUK aid та Фонду Євразія “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах”.

Агенти ProZorro в дії

Всі разом 12 центрів компетенцій ProZorro провели понад 350 семінарів, у яких взяли участь понад 3500 учасників.

20.07.2017 19:46

Комісія без повноважень – що робити з допороговими зверненнями?

У цьому ж блозі ми хочемо дати відповідь на питання “Чому припинили роботу Комісії з розгляду звернень на можливі порушення при здійсненні допорогових закупівель?”. 

14.06.2017 20:17

ProZorro по-молдовськи

Про те що в Молдові запроваджується система електронних закупівель, що будується за принципами ProZorro, говорили давно. Вже запущено пілотний проект в якому працює 3 продуктивних майданчики.

01.03.2017 14:35

4 сподівання замість нарікання на ProZorro

У грудні в бік ProZorro пролунало чимало закидів. І працювати заважає, мовляв, і  не економить нічого. І у грудні ж таки ProZorro отримало світове визнання – перемогу на  Open Government Awards 2016. Ми в Transparency International Україна, як одні з батьків цієї системи, дуже вболіваємо за успіх реформи публічних закупівель. Тому вирішили зібрати головні закиди і пояснити чия вина. Найкращої в світі системи електронних закупівель чи тих, хто нею користується.

22.12.2016 20:30

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання