Проєкт договору в спрощеній закупівлі: публікувати чи ні?

19.04.2021 14:30

Спрощені закупівлі відзначили свій перший день народження. Саме 19 квітня 2020 року набула чинності редакція Закону України “Про публічні закупівлі”, яка закріпила, що закупівлі від 50 тисяч гривень потрібно проводити через Prozorro як спрощені. 

Уже з назви зрозуміло  проходять вони простіше та менш вимогливо, ніж торги. Правил для їх здійснення і справді не так багато, але й досі деякі з них спантеличують замовників. Наприклад, як питання, чи публікувати проєкт договору.  

Чому замовники думають, що це не потрібно

Нещодавно Агентство ефективних рішень надіслало листа до замовника з Івано-Франківська з проханням виправити порушення він не оприлюднив проєкт договору у спрощеній закупівлі. Уже наступного ранку його уповноважена особа телефонував аналітикам Агентства. Розлючено він повідомив, що не погоджується, що у спрощеній закупівлі потрібно щось оприлюднювати, зокрема і проєкт договору. Мовляв, якщо експерти його не переконають (а стаття 10 Закону його чомусь не переконувала), то оприлюднювати проєкт договору не буде.

З етичних міркувань ми вирішили не називати замовника, бо за результатами спілкування він все ж виправив порушення, подякував за консультації, вибачився за підвищений тон та зізнався, що здійснював спрощену закупівлю вперше. Оскільки відсутність проєкту договору у спрощеній закупівлі  це поширене порушення і трапляється ледь не щодня, ми вирішили виокремити це питання у блог.

Чим замовник керувався, стверджуючи (помилково), що проєкт договору публікувати не має:

  • частина 3 статті 14 Закону не зобов’язує замовника публікувати проєкт договору;
  • замовник не зобов’язаний нічого додатково оприлюднювати, окрім оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
  • все наведене вище йому підтвердили під час телефонних дзвінків на гарячі лінії майданчика та ДП “Прозоро”, принаймні в цьому нас запевняв УО замовника. 

Чому публікувати потрібно

І справді, оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає розроблення та затвердження замовником тендерної документації. Тому немає і вимог до неї. Також необов’язкове і застосування кваліфікаційних та інших вимог до учасників спрощеної закупівлі. Проте вимоги до предмета закупівлі замовник може визначати або завантажуючи окремі файли до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, або в електронній формі з окремими полями в Prozorro. Це підтверджує у своїх роз’ясненнях Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Частина 3 статті 14 Закону не зобов'язує оприлюднювати проєкт договору. Водночас публікувати його у спрощеній закупівлі зобов’язує інша норма пункт 2 частини 1 статті 10 Закону. Зокрема, вона встановлює, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проєкт договору про закупівлю замовник повинен опублікувати в системі не пізніше, ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.

Це підтверджує і ДП “Прозорро” у роз’яснювальних матеріалах на сайті “Інфобокс.Prozorro”. Там наголошують, що разом з оголошенням про закупівлю замовникам потрібно одразу публікувати і проєкт договору, чого не було в допорогових закупівлях.

Цікаві причини неоприлюднення проєкту договору

Практично завжди замовники погоджуються з цим порушенням, коли ми у зверненнях на нього вказуємо, майже одразу виправляють його та дякують за зауваження. Дуже рідко списують це на збій на майданчику. Але бувають і курйозні ситуації. Наприклад, КП "Водоканал Чоп" по телефону пояснив відсутність проєкту договору у спрощеній закупівлі тим, що на підприємстві зникло світло. Але, мабуть, найнезвичніша причина неоприлюднення проєкту договору у спрощеній закупівлі  була у виконкому Івано-Франківської міської ради псевдозамінування адмінбудівлі. Замовник пояснив, що поліція зобов’язала працівників покинути приміщення, що і завадило одразу опублікувати проєкт договору.

Що ще треба пам’ятати про спрощені

Часто консультуючи замовників, ми в Агентстві ефективних рішень помітили, що вони припускаються одних і тих самих помилок. Особливо, коли закупівлі у замовника починають здійснювати працівники-початківці. Для тих, хто проводять спрощену закупівлю вперше, принагідно нагадаємо, про що ще варто пам’ятати, щоб не зашпортатись при проведенні СЗ: 

  • Тільки уповноважені особи можуть проводити спрощені закупівлі, тендерний комітет їх не здійснює (ч.1 ст.11 Закону; п.35 ч.1 ст.1 Закону).
  • Замовник сам за власним бажанням може визначити, чи розглядатиме він товари-еквіваленти, якщо у вимогах до предмету закупівлі містяться посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі (ч.4 ст.14 Закону). Водночас наступна частина цієї ж статті закріплює заборону дискримінації учасників спрощеної закупівлі (ч.5 ст.14 Закону).
  • Згідно з частиною 7 статті 14 замовник протягом одного робочого дня зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі в Prozorro та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. Ця ж частина статті 14 закріплює правила внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі. 
  • Для початку розгляду пропозицій у спрощеній закупівлі достатньо, щоб хоча б один учасник надав пропозицію (ч.8 ст.14 Закону).
  • Договір, укладений за результатами спрощеної закупівлі, є договором про закупівлю у розумінні Закону (п.6 ч.1 ст.1 Закону). Це відрізняє спрощену закупівлю від допорогової. Тому договір за результатами проведення спрощеної закупівлі укладається згідно з вимогами статті 41 Закону (ч.15 ст.14 Закону). Також на нього розповсюджуються обмеження щодо зміни його істотних умов, що визначені у частині 5 статті 41. 
  • Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (ч.15 ст.14 Закону). Потрібно не забути опублікувати договір та всі додатки до нього протягом трьох робочих днів з дня його укладення (п.10 ч.1 ст.10).
    А ще замовнику потрібно публікувати повідомлення про внесення змін до договору та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону  протягом трьох робочих днів з дня внесення змін (п.11 ч.1 ст.10). Та публікувати звіт про виконання договору про закупівлю  протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання (п.12 ч.1 ст.10).
  • У спрощеній закупівлі не застосовується функціонал 24 години на виправлення помилок, а також система не визначає аномально низьку ціну в аукціоні спрощеної закупівлі.

Від себе ж додамо, запровадження спрощених закупівель  безсумнівно один з найвагоміших внесків так званої другої закупівельної революції. Адже тепер вони вийшли з тіні і отримали шанс на більшу економію. Завдяки пониженню порогу закупівель у системі, тепер значно рідше зустрічається дроблення предметів закупівлі.

Тож з днем народження, спрощені закупівлі!

Харчування у навчальних закладах: спрощені закупівлі vs відкриті торги

Чи правильно замовники обирають процедури закупівель, щоб забезпечити дітей смачною їжею?

09.03.2021 14:00

Маски, щитки і термометри: як освітяни готуються до офлайн навчання під час карантину

Аналітики дослідили, що закуповували до нового навчального року на Франківщині.

21.09.2020 22:00

Завищені ціни — недбалість чи умови ринку?

Агентство ефективних рішень дослідило коронавірусні закупівлі в Сумській області.

29.05.2020 15:00

Ліва сторона + права сторона = міст

В Конотопі міська рада поділила міст, щоб уникнути конкурентних торгів.

22.04.2020 20:15

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання