Утилізація коронавірусних медвідходів

19.01.2021 14:00

Ми вже багато писали про закупівлі засобів індивідуального захисту. Але що трапляється з ними та іншими розхідними матеріалами, що необхідні для боротьби з COVID-19, після використання?

 

Відповідно до профільного законодавства, медичні відходи належать до небезпечних: їх не можна просто вивезти на полігон і захоронити разом зі звичайними побутовими, адже вони містять небезпечні хімічні речовини й мікроорганізми, що становлять епідеміологічну загрозу. Медичні відходи категорії B — а це шприци, засоби індивідуального захисту, пробірки — обов’язково потрібно знезаражувати, процес утилізації є вельми затратним та непростим. Як розповів «Економічній правді» голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований, в умовах карантину обсяг генерованих медичних відходів збільшився майже вдвічі, однак на безпечну утилізацію, тобто спалення у спеціальних печах запечатаних у герметичні контейнери відходів, потрапляє лише половина того, що продукують лікарні. 

Саме тому наприкінці листопада за дорученням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля Держекоінспекція запланувала проведення позапланової перевірки суб’єктів господарювання у сфері поводження з медичними відходами. Про це тоді повідомив сам Андрій Мальований.

З моменту оголошення позапланових перевірок Держекоінспекція встигла побувати на 37 з 61 підприємства, що мають ліцензії на утилізацію небезпечних відходів та необхідні потужності. За їх результатами 9 компанім анулювали ліцензії, ще 1 — призупинили. Також інспектори виписали 21 розпорядження на усунення порушень на підприємствах. 

Водночас, 25 листопада, Кабінет Міністрів України додав послуги із поводження з медичними відходами до переліку того, що можна купувати за процедурою COVID-19 — ці зміни набули чинності 10 грудня.  Йдеться про збирання, перевезення, оброблення, а головне утилізацію клінічних та подібних їм відходів.

«До того замовники не мали права проводити такі закупівлі за ковідною процедурою, оскільки таким чином купувати дозволялось чітко визначений перелік товарів, робіт та послуг, що затверджений цією постановою. Якщо вартість закупівлі дорівнювала або перевищувала 50 тисяч, замовник мав проводити спрощену закупівлю. Якщо він все ж обрав ковідну процедуру, то тим самим порушив ЗУ "Про публічні закупівлі", що тягне накладення штрафу від 1500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зараз це від 25 до 51 тисяч гривень», — наголошує координаторка регіонального напрямку проєкту DOZORRO Анастасія Ференц

До 25 листопада було підписано 51 ковідний «утилізаційний» договір на загальну суму 1,1 мільйона гривень. Більшість із них — поодинокі угоди на невеликі суми (до 50 тис. грн), тож вони й без позначки COVID були б укладені напряму. Однак є і випадки, коли замовники мали провести спрощені закупівлі, але провели за процедурою COVID-19. Загалом же, станом на 12 січня 2021 року таких контрактів було укладено вже 110. З них 6 у підсумку розірвали через відсутність подальшої потреби або помилки в документації. Загальна ж вартість виконаних та чинних договорів складала 3 мільйони гривень, що відносно небагато у масштабах країни. 

Фаворит з Одеси

Вже не вперше найдорожчі замовлення щодо специфічних послуг, що закуповують за коронавірусною процедурою, надходять з Одеської області. Цього разу загальна вартість контрактів, яких за цей час було підписано 7, склала 774,74 тисячі гривень. Водночас 654 тисячі витратив один замовник – Одеський обласний клінічний центр. Виконання замовлених послуг він довірив ТОВ «Науково-виробничій компанії "Укрекопром"»

Фірма виявилася настільки популярною, що забрала не лише більшість місцевих замовлень, а й 1,57 мільйона гривень із загального тримільйонного «утилізаційного» списку контрактів всієї країни. 

Історія підприємства надзвичайно цікава. За 5 років з моменту заснування воно повністю змінило склад співвласників. Наразі бенефіціарами тут значаться Артем Мелконян, Олена Нечитайло та Ігор Думбрава. Останньому також належить ТОВ «Мстрім», що спеціалізується на торгівлі електронним і телекомунікаційним устаткованням, а також деталями до нього.

Що ж до самої фірми «Укрекопром», то вона була однією з перших, хто отримав ліцензії після ухвалення Міненергетики та захисту довкілля нових ліцензійних умов у 2016 році. 

Крім того, підприємство встигло засвітитись у декількох неприємних історіях. Зокрема, проти фірми відкрили кримінальне провадження за підозрою у забрудненні земель шкідливими речовинами. Під час розслідування справи було встановлено, що транспорт, який «Укрекопром» найняв для перевезення забрудненої хімікатами води, злив рідину в Миколаївській області на непризначеній для цього території.  

Були до підприємства питання й на стадії обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності. Він був потрібен «Укрекопрому», щоб отримати дозвіл на збирання, зберігання, обробку, знешкодження й утилізацію небезпечних відходів у 2019-му

Однак, саме ця компанія стала найбільшим постачальником послуг з утилізації відходів за коронавірусною процедурою в усій Україні. Окрім Одеської області, її послугами користувалися на Херсонщині, Житомирщині, Полтавщині. Загалом – бюджетні організації з 12 регіонів України. Водночас ціни за утилізацію відходів, а це були засоби індивідуального захисту, витратні матеріали, використані шприци та катетери, коливались від 20 до 35 гривень за кілограм, залежно від розташування замовника та типу відходів.

Мільйон на шістьох

Залишок ковідно-утилізаційного замовлення, а це близько 1,43 мільйона гривень, між собою розділили майже три десятки підприємств. Жодне з них за розмахом прихильності не може тягатися з «Укрекопромом». Однак договори сумарно на майже мільйон гривень дісталися шістьом підрядникам з різних куточків України.

На 245,58 тисячі гривень продало власних послуг столичне ТОВ «Екологічні переробні технології», бенефіціарним власником якого є Анастасія Агеєва, якій також належить ТОВ «Миколаївекотранс». А от засновником фірми несподівано виявилось ТОВ "ER-TEC LIMITED" з пропискою в місті Нікосія, що на Кіпрі.

Столичне підприємство працює на ринку ще з 2011 році та за цей час не раз ставало фігурантом кримінальних проваджень. Серед останніх – вирок комерційному директору фірми Богдану Захарченко, який замість утилізації медичних відходів Київського консультативно-діагностичного центру, просто скинув їх на узбережжі озера Глінка поблизу Києва. У результаті, за угодою про визнання винуватості працівник «Екологічних переробних технологій» отримав штраф у розмірі 34 тисяч гривень. 

Свою частку за утилізацію медичних відходів має й ТОВ «А-Енерго», яке підписувало ковідні контракти із замовниками Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Підприємство зареєстровано у 2016-му році та належить Анастасії Ковтун і Євгенію Гьотцу.  Останній також є власником ТОВ «Запорізький завод гумово-технічних виробів», ТОВ «Селена Фешн» і ТОВ «Запорізький завод гумотехнічних виробів». Окрім того, він також вказаний засновником інформаційно-аналітичного порталу “ВМЄСТЄ”, який пов’язують з ексдепутатом Запорізької обласної ради від Радикальної партії Юрієм Ружиним. 

А от київське ТОВ «Екорадіоконтроль», яке усі свої замовлення отримало від Волинської обласної клінічної лікарні, відповідної ліцензії на утилізацію медичних відходів не має. Тому в договорах передбачає перевезення та збереження зібраного сміття, знищенням же якого буде надалі займатись інше підприємство, однак за кошт самого «Екорадіоконтролю». Водночас, у ліцензійному переліку компаній, яким дозволене поводження з небезпечними відходами, зараз підприємство знайти не вдалося. Власницею фірми, а заодно й ТОВ «Екодовкілля», є Алла Шклярук, яка окрім підприємницької діяльності входить до числа співзасновників БО «Всеукраїнський благодійний фонд «Захисник України». 

Що ж до ТОВ «Укрмітбест», то підприємство свої ковідні контракти отримало від медзакладів Білої Церкви та Києва. Всього на суму 146,44 тисячі гривень. За даними держреєстру фірма спеціалізується на «збиранні небезпечних відходів» та належить прописаному у місті Кролевець Сумської області Дмитру Лисенко. У вересні минулого року власник у коментарі виданню «Вісті» повідомив, що компанія бере участь у конкурсі на отримання гранту від Академії небезпечних відходів для розробки та виготовлення утилізаційної установки, що дозволить знищувати відходи в Україні та не витрачати зайві кошти на транспортування зібраного матеріалу до Румунії.

Передостаннім учасником якому на середину січня вдалось заробити на ковідних «утилізаційних» замовленнях більше сотні тисяч гривень є ТОВ «Еко Нова», в засновниках якого крім Івана Бігунова опинилась варшавська компанія «BUREVII SP. ZO. O.». А от до списку бенефіціарів потрапили вже згаданий Бігунов, а також Сергій Гонтар і В’ячеслав Пилипчук. Свого часу, у 2017-му році, фірма за недотримання ліцензійних умов вже втрачала право на провадження господарської діяльності зі здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Однак у підсумку таки отримала необхідні ліцензії, хоча й має непрості відносини з Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської ОДА. Компанія судилася з Управлінням, бо воно не надало дозвіл на викиди забруднювальчих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами фірми.

Закриває шістку ТОВ «Олестас Еко» з міста Черкаси. Власник – Олександр Чуприна, який окрім бізнесу бере активну участь в політичному житті регіону та навіть тричі балотувався до Верховної Ради України. У 2006-му від Блоку політичних партій "Опозиційний блок "Не так!", у 2012-му від «УДАРу» і насамкінець в 2014-му році вже як самовисуванець. Однак достатньої кількості голосів підприємець не отримував. Вже в середині 2019-го року Чуприну було обрано головою Черкаської обласної організації політичної партії «Сила і честь». На початку 2020-го його на цьому пості замінив Іван Лановенко. 

  

Насправді закупівель по утилізації медичних відходів в системі Prozorro значно більше. Однак послуги частіше закуповували через звичайні звіти або конкурентні тендери. Як ми вже з’ясували раніше, лише в кінці листопада подібна послуга потрапила до переліку таких, які можна купувати за ковідною процедурою.

І враховуючи, що кількість коронавірусних закупівель на відповідні послуги лише зростає, замовникам конче необхідно розуміти з ким із підрядників безпечно працювати. Тому сподіваємося, Держекоінспекція перевірить насамперед найпоширеніших постачальників утилізації – завдяки Prozorro їх знайти дуже просто, і ми їм в цьому допоможемо.


Цей матеріал вийшов за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії.

Вирішувати, що купувати для лікування коронавірусу, мають медики

Розмова з головним лікарем опорної лікарні в Кропивницькому про забезпечення, процедуру COVID-19, страхування і вакцинацію.

19.03.2021 10:00

Комунальники проти коронавірусу

Більшість бюджетних установ для боротьби з коронавірусом витрачає кошти, однак деякі комунальні підприємства, навпаки, заробляють.

17.03.2021 09:00

Як і навіщо лікарні купують вакцину від грипу для боротьби з коронавірусом

Хоча вакцина від грипу не лікує від коронавірусу, її включили до переліку препаратів, які можна купувати без аукціонів для протидії COVID-19. Ми дослідили, скільки вакцини у такий спосіб закупили в Україні і за якими цінами. 

09.02.2021 11:00

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання