Плюси, мінуси й перспективи коронавірусних закупівель

11.03.2021 10:00


Наприкінці березня минулого року Уряд спростив для замовників процес закупівель, спрямованих на стримування поширення епідемії коронавірусу та подолання її наслідків. Кабмін затвердив перелік товарів, робіт та послуг, які медзаклади, та й не тільки вони, могли придбати без конкурентних торгів. На 2 березня поточного року таких чинних закупівель було зареєстровано понад 144 тисячі на загальну суму 29,83 мільярда гривень. 

На початку пандемії запроваджена процедура дійсно допомогла швидко зорієнтуватися та закрити гострі потреби в умовах дефіциту. Однак минув час, дефіцит зник і ситуація з закупівлями для боротьби з COVID-19 відносно стабілізувалася. Водночас журналісти та громадські активісти все частіше знаходять випадки значних переплат в межах таких закупівель. Та й факт, що чимало медикаментів, які потрапили до кабмінівського переліку, насправді використовують зовсім не для лікування пацієнтів з коронавірусом, також викликає занепокоєння.

Про плюси, мінуси, а головне — подальші перспективи так званих «коронавірусних закупівель», ми вирішили розпитати в експертів, нардепів, посадовців та замовників.



Представники лікарень вважають, що можливість швидко замовляти медикаменти, реагуючи на появу нових штамів вірусу та методів його лікування, наразі лишається критично важливою. «Допоки у країні карантин, скасовувати подібний вид закупівель недоцільно. За останній рік протокол лікування коронавірусу неодноразово змінювався, тож спрогнозувати, які саме препарати мені будуть конче важливі вже через місяць, фактично неможливо», — наголошує Геннадій Сябренко, головний лікар Кіровоградського обласного госпіталю ветеранів війни. «Ми спілкуємось з колегами із Закарпаття, Івано-Франківщини, Львівщини — територій, де зараз доволі напружена ситуація з «короною», і бачимо, що обставини змінюються чи не щоденно. Сьогодні тобі потрібно одне, а завтра зовсім інше. На жаль, звичайні відкриті торги для нинішнього становища не підходять. Занадто все довго відбувається, а зараз працювати потрібно надзвичайно оперативно».

Схожа у своїх переконаннях і Наталія Сакун, закупівельниця Мелітопольської багатопрофільної лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги. «Із початку пандемії ми вже навчились планувати свої потреби наперед, тому якісь базові речі, навіть якщо вони є в переліку і їх можна купити напряму, стараємось все ж замовляти через відкриті торги. А втім, всього не передбачиш, тому поки триває пандемія, карантинні обмеження, скасовувати коронавірусну процедуру закупівель, як на мене, недоцільно. До того ж кількість пацієнтів може суттєво змінюватись — у піковий період їх було багато, зараз менше, однак що буде далі, спрогнозувати важко»

А от постачальники у своїх позиціях неоднозначні. Сергій Муханьков, співвласник ТОВ «Бренд Актівейшн», що реалізує за ковідними процедурами засоби індивідуального захисту та кисневі концентратори, переконаний — принаймні частину товарів із затвердженого Кабміном списку варто було б уже прибирати. «Наразі ми можемо бачити значний спад на ринку медтехніки у порівнянні з минулим роком. Лікарні задовольнили свою першочергову потребу і тепер більш виважено підходять до питання придбання того чи іншого обладнання. А втім,  купують це обладнання у «своїх» підрядників, з якими вже мали справу. Тоді як конкурентних торгів, на які можна було б прийти не місцевій компанії, майже не оголошують. Звісно, багато чого залежить від епідеміологічної ситуації, і ми готові працювати за будь-яких умов. Та все ж, як на мене, варто поступово повертатись до практики відкритих тендерів і аукціонів, на яких замовники зможуть обирати дійсно вигідних постачальників, не переплачуючи в рази за придбаний товар», — розповідає підприємець, додаючи, що фармринок у цьому питанні, найімовірніше, ще довго буде торгувати напряму. 

З останньою тезою погоджується керівниця ТОВ «Софія» Світлана Карпусь. Очолюване нею товариство вже встигло продати за ковідними контрактами фармпродукції на понад 3,7 мільйона гривень. Водночас така процедура, визнає підприємиця, досить сильно спрощує життя як замовникам, так і  учасникам. «Звісно, так простіше, швидше, можна обговорити всі деталі контракту до підписання. Але ми готові до повернення традиційних тендерів. Якщо фірма працює чесно, не намагається втулити в договір те, чого немає в дозволеному переліку, то і на відкритих торгах вона буде вести чесну боротьбу. Це нормальні ринкові відносини. У будь-якому разі, питання із закупівлями вирішуватиме Уряд», — резюмує пані Карпусь.

Одним з перших відгукнувся на нашу пропозицію обговорити ситуацію гендиректор ДП «Прозорро» Василь Задворний. Він впевнений: те, що Україна дозволила укладати прямі контракти для закупівель в рамках боротьби з COVID-19, було абсолютно виправданим кроком. Однак додає, що тепер ситуація поступово змінюється, і ковідні закупівлі також потребують комплексних змін. «Насамперед варто переглядати список товарів, які можна закупити в межах боротьби з COVID-19, не лише в сторону збільшення (що часто є обґрунтованим), а і в сторону зменшення. Окрім цього, варто розвивати централізовані закупівлі товарів для боротьби з COVID-19 через ЦЗО та просувати Prozorro Market, як альтернативну можливість купувати  невеликі партії медтоварів і засобів індивідуального захисту за вигідними цінами.» 

Більш радикальна у своїх поглядах на нинішню ситуацію ексдержавна уповноважена Антимонопольного комітету України, співзасновниця платформи «Ліга антитрасту» Агія Загребельська. Підтримуючи дії уряду на початковому етапі запровадження «ковідних закупівель» та оцінюючи їх на четвірку за п’ятибальною шкалою, експертка все ж зауважує — приблизно як пів року необхідності в таких закупівлях немає. Тож їх треба було б скасувати.

«Усі необхідні товари з квітня 2020 року вже мали б бути давно придбані. Потреби розраховані та заплановані. Закупівельний процес повернутий у звичне русло. Однак зрозуміло, що окремим посадовцям зручно купувати товари напряму, без зайвих клопотів з проведенням їх у Prozorro, конкуренцією, оскарженнями до АМКУ та моніторингами. Не виключаю, що бездіяльність держави та продовження дії таких процедур, може бути наслідком певного лобізму з боку цих осіб.
Натомість, український бюджет продовжує втрачати гроші через відсутність конкуренції, що призводить до закупівлі ковідних товарів за завищеними цінами та корупції. А бізнес не має можливості захистити свої права. 
Втрати від зволікання великі, і з кожним днем вони збільшуються. Переконана, що значну їх частину ми поки не бачимо. Бо наслідки спотворення та обмеження конкуренції на ринку, що однозначно мають місце з ковідними товарами, проявляються згодом. І надалі на те, щоб їх усунути та відновити конкуренцію, ми витратимо не один рік та чимало державних ресурсів», — резюмує експертка. 

Підтримують думку пані Загребельської й виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик та експерт з публічних закупівель, виконавчий директор ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Юрій Кузько.  Останні впевнені, невідкладні потреби лікарень вже вдалось закрити, надалі варто поступово відмовлятись від процедури COVID-19: або ж шляхом поступового обмеження кола замовників, що мають право її застосувати, або повним скасуванням таких закупівель.

Інший варіант — поступова відмова і плавний перехід до конкурентних процедур. Директор Програми інноваційних проєктів Іван Лахтіонов пояснює: «Наразі може бути важко раптово і повністю відмовитися від коронавірусних закупівель. Пандемія не закінчилася: ситуація може знову раптово погіршитися. Можливість купувати найнеобхідніше без аукціонів для лікарень можна зберегти. Однак водночас варто поступово обмежувати перелік справді найнеобхіднішими товарами — закупівлі яких неможливо спланувати. Решту крок за кроком переводити на конкурентні процедури.» Водночас він зауважує, що відкриті торги — це не єдина конкурентна процедура в Prozorro. Вони й справді можуть тривати довго. Водночас спрощені закупівлі чи так звані допорогові закупівлі займають значно менше часу, проте дозволяють досягнути кращої економії ніж неконкурентні процедури. Яскравим прикладом тут є закупівлі, що здійснюють Медичні закупівлі України.

Що ж до Верховної Ради, то тут не виключають можливість коригування процедури «коронавірусних закупівель» під потреби часу. Ситуацію тримають на контролі. Принаймні, у цьому нас запевнив народний депутат України Андрій Мотовиловець. Він наголосив: «Перспективи продовження функціонування таких закупівель, як окремої процедури, залежать від вакцинації та розвитку хвороби. Парламент готовий швидко реагувати на ситуацію».

Також зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт 3715 — він пропонує забрати окремі правила для ковідних закупівель.

 

Враховуючи заяву виконавчого директора програми ВООЗ із надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров'я Майкла Раяна щодо сумнівності перспективи завершення пандемії COVID-19 у 2021 році, говорити про скасування коронавірусних закупівель в Україні, мабуть, зарано. Однак те, що перелік товарів, робіт та послуг, які можна купувати за цією процедурою варто коригувати, а визначення замовника, що може скористатись цією можливістю – деталізувати, сумнівів не викликає. 


Матеріал підготовано за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії.


Як лікарні закуповують ліки від COVID-19: морфій

Навіщо морфій для лікування коронавірусу та скільки переплачують лікарні, коли купують його за процедурою COVID-19.

05.03.2021 10:00

Важкі транквілізатори проти коронавірусу

Ми продовжуємо досліджувати закупівлі різних препаратів за процедурою COVID-19. Як і навіщо купують Галоперидол для лікування пацієнтів з коронавірусом.

26.02.2021 10:00

Як і навіщо лікарні купують вакцину від грипу для боротьби з коронавірусом

Хоча вакцина від грипу не лікує від коронавірусу, її включили до переліку препаратів, які можна купувати без аукціонів для протидії COVID-19. Ми дослідили, скільки вакцини у такий спосіб закупили в Україні і за якими цінами. 

09.02.2021 11:00

Імуноглобулін проти коронавірусу: досвід перших закупівель

Як лікарні закуповують ліки на основі плазми крові людей, що перехворіли на COVID-19.

27.01.2021 09:30

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання