Як і навіщо купують інсулін для лікування коронавірусу

18.02.2021 10:30

Перелік дозволяє купувати без конкурентних процедур дуже багато різних препаратів. Ми досліджуємо закупівлі за процедурою COVID-19, щоб зрозуміти, чи потрібні вони взагалі. 

Наприкінці березня 2020 року в Україні юридично закріпили мережу опорних лікарень медзакладів, які визначено першочерговими для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Опорні лікарні взяли на себе роль передового загону в боротьбі з вірусом, що на той момент був фактично не вивчений. Лікарям же довелося на практиці відпрацьовувати нові методики ведення пацієнтів із різними станами. Разом з тим було затверджено й перелік товарів, робіт та послуг, що можна купувати без аукціонів за коронавірусною процедурою. До списку перших груп препаратів, які можна було купувати у такий спосіб, потрапив й Insulin (short acting).

Такі короткі інсуліни як Фармасулін, Актрапід чи Хумодар медзаклади купували, щоб стабілізувати стан хворих. 

Зокрема, роз’яснює лікар Дмитро Корольков, подібні препарати можуть застосовувати для виснажених інтоксикацією пацієнтів: «Людині потрібна енергія, калорії для нормального функціонування в умовах протидії вірусом. Для цього ми можемо дати пацієнту глюкозу, а також “короткий” інсулін, аби ця глюкоза не просто транзитом вийшла через нирки, а щоб увійшла в тканини і наситила організм». 

Трапляються у ковідних хворих й випадки різкого зниження рівня цукру в крові, що характерно більше для пацієнтів з цукровим діабетом. У таких випадках інсулін також буде незамінним. 

Питання забезпечення хворих на цукровий та нецукровий діабет безкоштовними препаратами інсулінів здійснюється за Державною програмою, згідно з постановою Кабміну № 239, державним коштом. Тому для хворих на коронавірус препарат дозакуповують у відносно незначній кількості, в одних угодах з іншими лікарськими засобами. Загалом станом на 12 лютого було проведено сотню ковідних закупівель інсуліну на загальну суму 645,73 тисячі гривень. 

Фармасулін

Найпопулярнішим серед препаратів-інсулінів, які замовляли опорні лікарні країни за ковідною процедурою виявився розчин для ін’єкцій «Фармасулін» в дозуванні 100 мо/мл по 10 мл у флаконі №1. Загалом, станом на 10 лютого на нього витратили понад 384 тисячі гривень. 

Виробляє цей препарат АТ «Фармак», що входить до бізнес-групи родини Жебровських. 

Ми проаналізували договори в Prozorro і зауважили доволі значний розліт цін на препарат цього дозування. За одну 10-мілілітрову ампулу замовники віддавали від 258 до 302,8 гривень. Однак більшість сходилась на ціні 275,28 грн/амп.

Найбільш вдалі договори з точки зору ціни на препарат вдалося підписати Першотравенській міській лікарні і Мелітопольській багатопрофільній лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги.  Їм «Фармасулін»  дістався по 258 грн/амп та 260 грн/амп відповідно. Постачальник в обох замовників виявився один – дніпровське ТОВ «Вента.ЛТД»

Підприємство досить неоднозначне, адже має борги перед своїми постачальниками. Наразі з ТОВ «Вента.ЛТД» судиться ТОВ «Ел компані Україна». Сума позову – 1,13 мільйона гривень. Підстави - неоплачений підприємством товар, який ТОВ «Ел компані Україна» поставила ще у 2013-му році. Ще одну подібну справу «Вента.ЛТД», однак цього разу стосовно погашення перед ТОВ «Біхелс» боргу у розмірі 621,44 тисяч гривень, суд нещодавно закрив. Фірми вирішили підписати мирову угоду. 

Однак повернемось до поставок «Фармасуліну». Іронічно, що найдорожчу ціну – 302,8 грн/амп довелося платити Вінницькій обласній клінічній дитячій інфекційній лікарні, якій препарат постачало КП «Вінницька міська аптека». Підпорядковане міській раді підприємство за найдорожчою ціною продало товар підприємству, підпорядкованому обласній раді. 

Лише трохи менше довелося двічі платити Гадяцькій міській центральній лікарні. Ціна препарату виставлена полтавським ТОВ «Тотус-фарм» склала 302,75 грн/апм. Водночас між датами підписання контрактів гадяцькими медиками і першотравенськими, яким нагадаю медикаменти продали за 260 грн/амп, минуло менше тижня. Тобто на ціну навряд вплинули коливання на ринку. 

Засновниками «Тотус-фарм» є Сергій Мельник, який в 2015-му неуспішно балотувався до Полтавської обласної ради від «Соціал-демократичної партії», та Оксана Жемчужнікова. З 2016-го року фірма отримала замовлень на 45,09 мільйонів гривень, водночас понад 40% від цієї суми «Тотус-фарм» заробила на ковідних закупівлях. 

Дещо менший розліт цін можна спостерігати на закупівлях «Фармасуліну» в дозуванні  100 мо/мл по 5 мл у флаконі №1. Найдешевші пропозиції препарату – 137,5 грн/амп, тут пропонувало ТОВ «БаДМ-Б» Олександра Суходольського та Олександра Дитятковського. Дружина останнього, Євгенія Дитятковська, не лише є депутатом Дніпровської міської ради, а й очолює алергологічне відділення Дніпровського клінічного об’єднання швидкої медичної допомоги. 

Окрім дніпровського гіганта фармдистрибуції аналогічну ціну виставило й одеське приватне підприємство «Сана Ко» Оксани Кошель. Покупцем виявився Закарпатський обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр. 

Найдорожчу ціну – 151,25 грн/амп важко назвати аномальною, чи такою, яка б виділялась із загальної картини, адже саме за такою ціною було здійснено третину закупівель препарату опорними лікарнями. Постачальниками у цих випадках були ТОВ «Укрера» Тетяни Воропай, ТОВ «Кормед» Ігоря та Юлії Кордас, а також ТОВ «Укрмедекспорт» Ольги Билів. 

Актрапід

Доволі успішним аналогом українського «Фармасуліну» є препарат «Актрапід» від французької «Novo Nordisk Production SAS». Купували розчин для ін’єкцій теж в дозуванні  100 мо/мл по 10 мл у флаконі №1. Загалом на це опорні лікарні витратили понад 125 тисяч гривень. Водночас вартість препарату виявилась дещо вищою вітчизняного продукту – від 320,36 грн/амп до 355,13 грн/амп. 

Найдорожчу ціну двічі заплатила за «Актрапід» Інфекційна лікарня міста Мирнограда. А от постачальником в обидвох випадках виявилось ТОВ «Юпітер» з Покровська. 

ТОВ «Юпітер» – не надто активний учасник публічних закупівель. З 2016-го року фірма підписала через Prozorro 115 договорів на 2,72 мільйона гривень. Водночас жоден з цих контрактів «Юпітер» не отримало на конкурентних торгах.

А от найдешевші ціни замовникам пропонувала фірма вже згаданих вище Олександрів – Суходольського та Дитятковського. Однак не традиційні «БаДМ» чи «БаДМ-Б», а нове дітище бізнесменів, створене у вересні 2020 року ТОВ «СТМ-Фарм». За п’ять місяців існування підприємство вже встигло підписати договорів на поставку продукції на суму 95,23 мільйона гривень. За контактними номерами «СТМ-Фарм» нас запевнили, мають  «Актрапід» в достатній кількості і готові його реалізовувати за ціною – 320,36 грн/амп.

Інші варіанти

Звісно, лише згаданими вище комерційними назвами та дозуваннями список замовленого опорними лікарнями короткого інсуліну не вичерпується. Купували медзаклади й Фармасулін в ампулах по 3 мілілітри і Хумодар виробництва ПрАТ «По виробництву інсулінів «ІНДАР», понад 70% акцій якого належить Україні в особі Фонду держмайна. Однак кількість замовлень на ці препарати була незначною та не суттєво вплинула на загальну картину інсулінових закупівель опорних лікарень.

Цікаво інше, інсулін купують і за іншими процедурами, хоч і не часто. Проте на відкритих торгах переважно завжди вдається досягти економічно більш вигідних цін у порівнянні з тими, що мають місце на безконкурентних торгах. Для прикладу, Спільне Україно-Естонське підприємство у формі ТОВ “Оптіма-фарм, ЛТД” поставляло Рахівській районній лікарні «Фармасулін» в дозуванні  100 мо/мл по 5 мл у флаконі №1 по 127 грн/амп. Ця ціна на 10 гривень менша, ніж найнижча ціна при коронавірусних закупівлях.


Чи переплачують, а якщо так, то наскільки переплачують замовники на базових медикаментах, ми дослідимо вже у наступному нашому матеріалі. А поки залишається вчергове нагадати медзакладам, що перед тим як щось закупити, краще добре промоніторити ринок. Адже переплачені кошти на одному препараті не дають можливості купити більше іншого. А це може комусь коштувати здоров’я, а то й життя. 


Як обрати постачальників за допомогою публічного модуля аналітики BI Prozorro, читайте за посиланням. Переглянути дані, використані для матеріалу, можна у таблиці.


Матеріал підготовано за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії.

Як лікарні закуповують ліки від COVID-19: морфій

Навіщо морфій для лікування коронавірусу та скільки переплачують лікарні, коли купують його за процедурою COVID-19.

05.03.2021 10:00

Важкі транквілізатори проти коронавірусу

Ми продовжуємо досліджувати закупівлі різних препаратів за процедурою COVID-19. Як і навіщо купують Галоперидол для лікування пацієнтів з коронавірусом.

26.02.2021 10:00

Як і навіщо лікарні купують вакцину від грипу для боротьби з коронавірусом

Хоча вакцина від грипу не лікує від коронавірусу, її включили до переліку препаратів, які можна купувати без аукціонів для протидії COVID-19. Ми дослідили, скільки вакцини у такий спосіб закупили в Україні і за якими цінами. 

09.02.2021 11:00

Імуноглобулін проти коронавірусу: досвід перших закупівель

Як лікарні закуповують ліки на основі плазми крові людей, що перехворіли на COVID-19.

27.01.2021 09:30

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання