Агентство ефективних рішень продовжує аналізувати закупівлі ліків від коронавірусу. Попереднього разу ми писали про антибіотик меропенем, сьогодні розповімо про противірусні препарати з активною речовиною озельтамівір. Зазвичай їх призначають для лікування та профілактики грипу, проте з розвитком пандемії коронавірусу почали застосовувати і проти цього захворювання.

В Україні озельтамівір найбільше відомий завдяки препарату “Таміфлю”. Саме цей лікарський засіб масово закупило Міністерство охорони здоров’я у 2009 році під час пандемії свинячого грипу.

На сьогодні всі офіційно зареєстровані в Україні ліки з вмістом озельтамівіру мають іноземне походження і представлені шістьма різними виробниками.

Озельтамівір потрапив у  список препаратів від коронавірусу не одразу,  а лише 8 квітня, після затвердження МОЗом клінічного протоколу "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)". 

Загалом до кінця червня приблизно сотня закладів придбала озельтамівір за процедурою COVID-звітування на Prozorro. Розглянемо детальніше, що відбувалося з цінами та обсягами придбання цих противірусних препаратів у першому півріччі.

Імовірно, не всі регіони визнали ці ліки ефективними саме для боротьби з COVID-19. Порівнюючи закупівлі за спеціальною процедурою між областями, ми можемо побачити, що деякі з них придбали зовсім небагато противірусних препаратів озельтамівіру, тоді як інші — навпаки, значно поповнили свої антикоронавірусні запаси.

Одеська область — лідер за кількістю придбаних препаратів озельтамівіру порівняно з усіма іншими регіонами. Тут закупили 2845 упаковок лікарського засобу, причому понад 2100 з них — саме для лікування коронавірусних пацієнтів. Варто зауважити, що левову частку ліків придбала Одеська міська інфекційна лікарня. Там 21 квітня підписали договір на  1000 упаковок “Таміфлю” з ТОВ “Діатом”.

Інша річ — Дніпропетровська область, яка разом з Одеською закупила озельтамівіру більше, ніж інші регіони, однак водночас майже не використовувала процедуру COVID-звітування. Серед регіонів, які також придбали найбільше озельтамівіру конкретно для боротьби з коронавірусом — Івано-Франківська, Львівська та Миколаївська області.

А от Чернівецька область, де зафіксовано один із найвищих рівнів захворюваності в першому півріччі, майже не купувала озельтамівір. Так само  найменше цих препаратів за перші шість місяців року було придбано закладами Луганської, Чернігівської та Херсонської областей.

Попри те, що в Україні зареєстровано лікарські засоби з озельтамівіром шести різних виробників, найчастіше бюджетні установи закуповували три торгові марки. Більше половини придбаних ліків — це швейцарський препарат “Таміфлю”  (виробник Ф.Хоффман - Ля Рош лтд.), ще третина — індійський “Сельтавір” (виробник Маклеодс Фармасьютикалс Лімітед). На третьому місці — інший індійський препарат “Флукап” (Гетеро Лабз Лімітед), який складає десяту частину закуплених ліків.

Ми відібрали ці три торгові марки і порівняли, як змінювалася вартість однієї упаковки кожного препарату протягом шести місяців на Prozorro.

Найбільш стабільною була ціна “Таміфлю”. До середини квітня вона трималася на рівні 470 гривень за упаковку, а згодом опустилася на 30 гривень разом зі скасуванням ПДВ для ліків від коронавірусу. Також бачимо, що з кінця травня лікарні стали закуповувати менше “Таміфлю”, натомість частіше обирали його аналоги.

Цікаво виглядає історія ціни на “Сельтавір”. Як видно з графіка, препарат закуповували не весь час, а певними періодами. Можливо тоді, як він з’являвся в достатній кількості у постачальників. І кожного такого періоду ціна на “Сельтавір” дещо зростала: у березні ціни піднялися на кілька гривень порівняно з першою половиною лютого, а середня вартість почала коливатися близько 200 гривень. 

У квітні “Сельтавір” майже не купували, а у травні відбувся значний стрибок у ціні — препарат подорожчав у півтора раза. Найчастіше його постачали вже за 320-345 гривень. Незважаючи на здорожчання, “Сельтавір” залишається найдешевшим з трьох лікарських засобів.

Останній розглянутий нами препарат — “Флукап”, у перші місяці року майже не зацікавив лікарні. Його почали купувати в травні, фактично за фіксованою ціною 401,50 грн..

На графіку можна побачити дві ціни на “Таміфлю”, які суттєво відрізняються від звичного рівня. У обох випадках ця вартість була зафіксована на закупівлях одного замовника. Перинатальний центр міста Маріуполя примудрився на відкритих торгах двічі придбати “Таміфлю”, дорожчий за середню ціну на чотири сотні гривень. У березні замовник закупив 3 упаковки за 918,48 грн (капсули 75 мг №10), а в червні придбав у того ж постачальника, ТОВ "МЕД ФАРМ ТРЕЙД", 9 упаковок Таміфлю вже по 888,00 гривень.

Як бачимо, ціни на препарати з озельтамівіром для бюджетних установ переважно були  більш-менш стабільними. Варто зауважити, що зазвичай ці ліки закуповували невеликими партіями (у 85% випадків — менше 50 упаковок), а більші замовлення здійснювали за середньою ціною. Тому загалом говорити про якісь зловживання з ціною чи переплатою немає підстав.

Врешті-решт, такі стабільні ціни на озельтамівір можна пояснити тим, що левова частка закуплених за бюджетні кошти препаратів припадає на кількох великих постачальників ліків, які працюють по всій Україні. Аналіз закупівель на Prozorro показав, що майже 80% всіх упаковок противірусних препаратів були продані п’ятьма компаніями. 

Найбільше ліків продала дніпропетровська компанія “Бадм-Б” — понад 7 тисяч упаковок, а це майже половина від усього обсягу, закупленого лікарнями за півроку. Водночас підприємство постачало медичним закладам усі торгові марки ліків з озельтамівіром, які представлені на Prozorro. “Бадм-Б” продали 5 тисяч упаковок лікарням без аукціону — через переговорну процедуру або прямі договори.

На другому місці — київське ТОВ “Діатом”, яке поставило трохи більше, ніж 2 тисячі упаковок. Половину з цих ліків купила Одеська міська інфекційна лікарня. Загалом фірма торгувала лише препаратом “Таміфлю”.

Третім за обсягом продажу озельтамівіру є одеське приватне підприємство “САНА КО”. Фірма продала майже тисячу упаковок “Флукапу” і 250 — “Сельтавіру”.

Четверта в списку постачальників — фірма “Бадм”, яка заодно є і співзасновником ТОВ “Бадм-Б”. А замикає п’ятірку київське КП “Фармація”. Інші постачальники разом продали трохи більше, ніж 2200 препаратів, або ж 21% від усіх закуплених ліків.

Загалом, як бачимо з аналізу, різні заклади, ба навіть регіони, неоднаково ставляться до лікування COVID-19 противірусними препаратами на основі озельтамівіру. Деякі лікарні купують сотні упаковок, тоді як інші обходяться без нього. Ціни на найпопулярніші торгові назви зазвичай відрізнялися несуттєво, за винятком препарату “Сельтавір”, який у травні здорожчав у півтора раза. Наразі немає підстав говорити про якісь значні зловживання на закупівлі саме цих ліків для боротьби з коронавірусом, оскільки закуповувалися вони зазвичай невеликими партіями.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у межах Transition Promotion Program