За інформацією першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Максима Нефьодова ситуація навколо скандальних правок внесених нардепом «Відродження» Віктором Бондарем покращується.

«Я був щиро вражений кількістю дзвінків, листів та повідомлень від депутатів самих різних фракцій (БПП, НарФронт, Самопоміч, РПЛ, Батьківщина) та позафракційних, які стали на захист реформи! Дякую вам всім!

Сам законопроект 2126а "Про кібербезпеку" потрібен, його не можна торпедувати тільки тому, що хтось вирішив паровозиком додати в нього схєматоз. Є домовленість, що він буде поставлений сьогодні в залі, але БЕЗ цих правок (50, 51, 69, 81, 82, 92, 142, 143, 173, а також 122, який вже було попередньо відхилено комітетом!)», - зазначив Нефьодов на своїй сторінці у мережі Facebook.

Нагадаємо, народного депутата України Бондар вніс до проекту Закону "Про кібербезпеку"  ряд правок, що передбачають зокрема:

1) позбавлення Уповноваженого органу з питань закупівель однієї з основних функцій, яка передбачена статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме, авторизація електронних майданчиків. (поправка №50). Зазначена поправка може призвести до порушення цілісності діючої системи електронних закупівель та розбалансування її функціональної інфраструктури;

2) надання права авторизованому електронному майданчику самостійного визначення необхідності та видів забезпечення гарантій виконання зобов’язань володільцем інформації (у даному випадку йдеться, насамперед, про учасників торгів), у тому числі шляхом страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цивільного законодавства (поправка №82). Така норма, суперечить нормам діючого Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідних директив ЄС, які передбачають виключне право замовника встановлювати вимоги щодо внесення забезпечення виконання своїх зобов’язань учасником, яке не повинно обмежуватися лише одним видом (тоді як н.д. Бондарем пропонується лише через договори страхування).

3) Крім того, не зрозуміло та не визначено законопроектом поняття “володілець інформації”, що може призвести до невірного та двоякого трактування норми. Власне виглядає так, що до цієї категорії може бути і віднесені замовники, що з огляду на невизначеність норми (класичний корупціогенний чинник) зумовить штучну необхідність всім замовникам і учасникам стати клієнтами страхових компаній для укладення “фейкових” договорів страхування щодо виконання договорів про закупівлю.

4) введення тарифікації за послуги щодо надання інформаційно-телекомунікаційних послуг, для користувачів бюджетної сфери (поправки 142 та 143).