У січні 2018 року аналітики Київської школи економіки (далі – КШЕ) підготували й оприлюднили дослідження щодо фірм, які постійно оскаржують процедури закупівлі окремих замовників в Антимонопольному комітеті. Тим сам затягують процес придбання необхідної продукції замовниками.

В 2017 році вітчизняні виробники промислової продукції у відкритому листі до Прем’єр-міністра України заявили про існування фірм із сумнівною репутацією, які не є ані виробниками, ані офіційними дилерами, і застосовують новий вид рейдерства. Автори листа просили Володимира Гройсмана вплинути на ситуацію. Однією з таких компаній називали ТОВ «Максмед Інтернешнл» (далі – «Максмед»). Дослідження КШЕ підтвердило існування такої проблеми.

Об’єктом аналізу ми визначили закупівлі, що здійснювалися підприємствами сфери управління ПАТ «Укрзалізниця»  у 2017 році та були предметом оскарження «Максмед», яке  є найбільш активним суб’єктом оскарження.

Хто та що купує

Фірма «Максмед» найбільше скаржилася на закупівлі «Укрзалізниці» та її філій: «Центр забезпечення виробництва», "Панютинський вагоноремонтний завод", "Дарницький вагоноремонтний завод", «Одеська залізниця», «Південно-західна залізниця», «Придніпровська залізниця». Найбільшим (за очікуваною вартістю закупівлі) замовником є «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця».

Предметами закупівлі є промислова продукція та послуги, пов’язані з  обслуговуванням і ремонтом об’єктів залізничного транспорту.

Висока вартість закупівель має обумовлювати з одного боку відповідний інтерес до участі у торгах, а з іншого боку продукція досить  специфічна, що об’єктивно обмежує кількість учасників у торгах.

Хоча зменшення інтересу, як свідчить аналіз тендерів, є можливо наслідком  дій замовників, які  шляхом висування дискримінаційних вимог (насамперед технічних) у тендерній документації  знижують інтерес учасників щодо участі  у торгах. Нижче наведено приклади найбільш високовартісних закупівель, що оскаржувалися.

Тендери з найменшою кількістю учасників

Що оскаржується

Номенклатура, що є предметом оскарження «Максмед», дуже різноманітна: фарби, кабельна продукція, радіостанції, напіввагони, світлофори, болти, різноманітні запчастини для залізничного транспорту, послуги з ремонту вагонів тощо.

Але найцікавіше, що майже у всіх випадках основною причиною оскарження є дискримінаційні вимоги, викладені в технічній частині тендерної документації (близько 70 % всіх скарг).

Найтиповіші зі скарг:

- вимога про надання документа, наприклад  сертифікату якості, на якому потрібно отримати відмітку структурного підрозділу «Укрзалізниці» (наприклад рішення);

вимоги, згідно з якими продукція поставляється відповідно до певних технічних умов виробника, які при цьому відсутні у вільному доступі (наприклад рішення)

- посилання на нормативно-технічні документи (ГОСТ), що втратили чинність на момент оголошення торгів (наприклад рішення).

- подібні вимоги є у документаціях різних замовників, що свідчить про їх координацію в «Укрзалізниці».

- вимоги щодо усунення вказаних порушень у більшості випадків були або враховані замовником самостійно, або на виконання рішень Колегії з розгляду скарг  АМКУ.

Інші скарги, як правило, стосувались оскарження  прийнятих рішень замовника про допущення чи відхилення пропозицій певних учасників,  невиконання або несвоєчасне виконання передбачених процедурою закупівлі дій. Наприклад, надання роз’яснення на запити учасників. Однак по цим скаргам відсоток задоволення значно менший.

Водночас є певний відсоток скарг, вимоги яких носять дійсно спірний характер. Зокрема щодо певних технічних показників чи характеристик предмету закупівлі. В цих випадках скаржник фактично наполягає на  закупівлі продукції з певними технічними характеристиками, які в свою чергу не задовольняють потреби замовника. Наприклад, це стосується закупівлі мобільних терміналів Центром забезпечення  виробництва вартістю 26,6 млн. гривень (рішення).

Кому вигідно

Схоже, що «Максмед» готовий поставляти різну за призначенням продукцію: від фарб до болтів та напіввагонів. Компанія здебільшого не брала участь в тих закупівлях, які оскаржувала.

Протягом 2017 року «Максмед» був визначений переможцем у 11 торгах. Однак багато процедур, в яких брав участь «Максмед», було або відмінено замовником, або скарги «Максмед» по цим процедурам було не задоволено чи відкликано самим скаржником.

Наявність типових порушень дозволяє «Максмед» «допомогати» іншим учасникам. Переможцями у найбільш високовартісних тендерах, які оскаржувалися «Максмед», були: ПАТ «Дніпровагонбуд», ТОВ "Омега Алькор", ТОВ «Техелектропром», ТОВ «Крендлз», ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", ТОВ «Мантікор», ТОВ «Азовмаш», ТОВ «ТК-Авангард Плюс», ТОВ "Торговий Дім "УкрЕнергоIзолятор", ООО «Компания «Цифровые Радиосистемы».

Що стосується відкликаних «Максмед» скарг, то в більшості випадків торги, які оскаржувалися в подальшому, були відмінені замовником з різних причин. Наприклад, скорочення видатків, відсутність потреби тощо.

До учасників, що отримали найбільший зиск від відкликання своєї скарги фірмою «Максмед» можна віднести ТОВ «Крендлз» (закупівля на 227 млн. грн., рішення).

Таким чином, неможливо зробити однозначний висновок, що «Максмед» своїми скаргами допомагає якомусь вузькому колу учасників. Імовірно учасники цього сектору публічних закупівель, знаючи недоліки замовників та не маючи бажання (чи можливості) своєчасно оскаржити дії таких замовників, користуються послугами фірм, які зробили на процедурі оскарження «тролінговий» бізнес.

Висновки

1. Дії «Максмед» дійсно носять ознаки «замовних», оскільки прямої вигоди від задоволення скарг підприємство не мало. Більше того, «Максмед» брало на себе оплату видатків за подання скарги до АМКУ. Отже, можна допустити можливість отримання вигоди  цією фірмою від забезпечення захисту інтересів інших учасників на їх замовлення. Саме тому «Максмед» оскаржувало навіть ті тендери, участь в яких у подальшому не брало.

2. Основною причиною такої ситуації, у першу чергу,  є дії замовників, які входять до сфери управління ПАТ «Укрзалізниця». Саме вони допускали порушення процедури закупівлі, зокрема в тендерних документаціях, які містили вимоги, які успішно оскаржувалися фірмою «Максмед». Тому, в першу чергу, цим замовникам та органам у сфері управління яких вони знаходяться,  необхідно здійснити організаційні заходи  щодо професіоналізації публічних закупівель та посилення відповідальності осіб, що займаються організацією і проведенням процедур закупівель.

3. «Максмед» не порушував діючі норми Закону України «Про публічні закупівлі», які надають можливість оскаржувати дії замовників на будь-якій стадії до моменту укладення договору. Водночас, в такій ситуації важливим є аспект доведення скаржником факту порушення його індивідуальних особистих прав і законних інтересів.

4. Існування системи «Прозорро» ні в якому випадку не сприяє появі та поширенню проблемних ситуацій, а навпаки дозволяє своєчасно виявляти, аналізувати негативні та позитивні процеси, що відбуваються у сфері публічних закупівель та оперативно реагувати на них.  Сподіваємося, що у питанні підвищення ефективності аналізу закупівель та своєчасного реагування на проблеми має допомогти моніторинг закупівель від Держаудитслужби. Віримо, що вже найближчим часом він запрацює, адже, відповідний закон підписано Президентом.

Автор: Сергій Яременко, Transparency International Ukraine