Державна аудиторська служба України — орган, який називає своєю місією “забезпечення економічного добробуту країни”. Реалізовувати цю благородну мету він має шляхом фінансового контролю, який серед іншого включає в себе заходи з моніторингу і перевірки державних закупівель. Якщо Держаудитслужба виявить порушення, вона має право скласти протокол і подати в суд, вимагаючи розірвання будь-якого договору. Це потенційно дієвий метод боротьби зі зловживаннями, але на практиці він майже не працює.
Ми проаналізували дані з системи електронних закупівель і встановили, що за останні 6 місяців Державна аудиторська служба провела моніторинг 3942 закупівель очікуваною вартістю понад 68 млрд гривень. Із них у 3212 (81%) були виявлені порушення, ще по 421 закупівлі триває розгляд.
Які замовники найчастіше потрапляли в фокус уваги аудиторів?
Абсолютним лідером за кількістю тендерів, які підпали під моніторинг, став Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради: з 48 перевірених договорів у 43 були знайдені порушення. За цим показником черкаські чиновники випередили навіть улюбленців журналістів-розслідувачів — Укрзалізницю в особі філії “Центр забезпечення виробництва” (41 перевірка, з них 31 порушення). Цікаво, що в лідерах знайшлося ще 2 установи, зареєстровані в Черкасах: Департамент будівництва Черкаської ОДА (4 місце з 30 перевірками) і Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міськради (10 місце, 19 перевірок). Крім того, Держаудитслужба активно виявляла порушення в закупівлях КП “Тернопількомунінвест”, Управління освіти Дніпровської РДА в Києві і ДП “Первомайськвугілля”. Якщо ж говорити про очікувану вартість, в перелік найдорожчих порушників входять цілих 6 регіональних підрозділів Укравтодору (1 місце — у Служби автомобільних доріг у Запорізькій області), 2 обласні автодори, НАЕК “Енергоатом” і згадана вище філія Укрзалізниці.
Які саме порушення найчастіше виявляли державні аудитори і чи були перевірки результативні?
Візьмемо свіжий приклад, у межах програми “Великого будівництва”: тендер на поточний середній ремонт автодороги державного значення М-04 Знам’янка – Луганськ – Ізварине. Рішення про проведення моніторингу приймала сама заступниця голови Держаудитслужби Галина Вашека, і підстави для цього були серйозні: замовник (Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області) неправомірно допустив до аукціону 3 учасників, чия документація не відповідала кваліфікаційному критерію.Ба більше, один з цих учасників — ТОВ "Автомагістраль-Південь", був визначений переможцем. 30 липня з ним уклали договір на 1,8 млрд гривень. Аудитори звернули увагу на факт: переможець мав підтвердити наявність працівників відповідної кваліфікації, але надав копії вже прострочених трудових договорів. Очевидне порушення! Замовник у відповідь послався на те, що після закінчення строків попередніх документів ТОВ «Автомагістраль-Південь» не видавало відповідні накази про звільнення працівників. Це означає, що за нормами КзПП трудові відносини тривають. Яким чином замовник перевірив факт невидання наказів, звісно, відповідь не конкретизувала.
Схожа історія відбулась у Луганській області: автодор неправомірно уклав угоду на 816 млн грн з учасником ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ". Підприємство надало договори про виконання аналогічних робіт без переліку власне цих самих робіт. Аудитори надіслали вимогу розірвати угоду, але за 5 місяців цього так і не сталося. Так само без реакції залишили претензії щодо ремонту автодороги Т-13-09 Щастя — Широкий, хоча в цьому випадку аудитори нарахували цілих 8 підстав для розірвання договору.
Трапляються і протилежні порушення. Служба автодоріг у Дніпропетровській області не допустила до аукціону на ремонт дороги державного значення Н-11 Дніпро-Миколаїв вищезгадане ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» та ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «АВТОСТРАДА». Замовник пояснив це тим, що компанії надали інформацію про відстань транспортування будматеріалів, яка не відповідала дійсним розрахункам — їх у тендерному комітеті перевірили “у мережі інтернет за допомогою Google Карти”. Замовника не спинило й те, що колегія Антимонопольного комітету вже визначала таку підставу для відхилення учасників неправомірною. Аудитори підтвердили, що в цій ситуації служба автодоріг була неправа.
Популярним видом порушення також є неправомірне застосування переговорної процедури. Найчастіше таке відбувається у випадку замовлення додаткових робіт у того самого підрядника, з яким установа вже працювала раніше. Наприклад, Департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради застосував переговорну процедуру до закупівлі будівництва сміттєпереробного комплексу. Свій вибір замовник обґрунтував тим, що заміна підрядника може призвести до несумісності чи інших проблем технічного характеру. Посадовці не надали жодних доказів цього твердження, а на запит Держаудитслужби просто не відповіли. Договір вони також не розірвали, хоча й повинні були. Загалом, вимоги аудиторів в цій частині ігноруються регулярно.
В окремих випадках замовники воліють звертатися до суду, як це сталося у справі Сумського облавтодору проти Північно-східного офісу Держаудитслужби. Останній у висновку зазначив, що замовник уклав договір з учасником, який надав довідку про відсутність заборгованості з платежів без підпису. Це порушило вимоги тендерної документації, але на думку замовника, така проблема сама по собі ще не дає підстав для розірвання угоди. Крім того, перевірки Держаудитслужби не зазначені в договорі як підстави для його припинення. Зараз аргументи сторін розглядає Сумський окружний адміністративний суд.
У 2017-2018 роках Служба публікувала на своєму офіційному сайті повідомлення про випадки, коли керівництво державних органів не реагувало на вимоги аудиторів. Утім, пізніше від цієї практики чомусь відмовилися.
Офіційний звіт аудиторів за січень-серпень 2020 року твердить, що служба за цей час добилась розірвання 1108 договорів, що нібито є значним показником. Проте загальна сума угод — лише 1,8 млрд гривень. Вона дорівнює вартості одного-єдиного ремонту автодороги, з яким служба впоратися не змогла.
У грудні 2019 року уряд дав старт реформі Держаудитслужби. Вона мала бути перетворена на Офіс фінансового контролю, який би фокусувався на операціях з високим ризиком. Чисельність працівників органу мала бути скорочена мінімум на третину. Однак уже в травні 2020 року, після зміни уряду, новостворений Офіс був ліквідований, а реформу поставили на паузу.
Тож зміни в системі державного фінансового контролю, які б зробили його справді ефективним інструментом “забезпечення добробуту”, лишаються питанням майбутнього.
