Кіт у мішку: як виміряти приховану смертність від коронавірусу

16.01.2021 15:00

Із початку епідемії COVID-19 в Україні минуло понад 9 місяців. За цей час вірус забрав на той світ понад 20 тисяч українців. 

Станом на 15 січня 2020 перше місце за кількістю померлих займає столиця: в Києві пішли з життя 2161 людина. На другому місці — Львівщина (1937), на третьому — Дніпропетровщина (1616). Найменших втрат зазнала Кіровоградська область — 289 людей. Принаймні, такою є офіційна статистика смертності від МОЗ. 

Чи є можливість її перевірити? Зазвичай найбільш об’єктивним показником називають так звану надлишкову смертність. Якщо кількість смертей суттєво перебільшує середній показник за останні декілька років, цілком імовірно, що їхня частина пов'язана з новим вірусом. Наприклад, у жовтні рівень смертності зріс по країні в середньому на 20% від рівня 2015-19 років.

Однак це не єдиний можливий спосіб виміряти приховані втрати. Ми спробували поглянути на них через економічну призму. Для цього ми проаналізували закупівлі такого похмурого товару, як мішки для тіл померлих. Використовувати саме їх рекомендовано постановою Головного санітарного лікаря В. Ляшка від 27 березня. Всього ж за 12 місяців минулого року медичні установи України провели 504 тендери на закупівлю таких пакетів, з них 417 — в межах спрощеної коронавірусної процедури. Загалом на мішки витратили 4,4 млн грн.

Які ж закономірності можна побачити в цих закупівлях? Скажімо, в лютому 2020 року, в розпал сезонних епідемій грипу і ГРЗ було проведено лише 2 подібних тендери на загальну суму 73 тис. грн. У березні, коли в Україні підтвердили перший випадок COVID-19, кількість виросла незначно — до 5, але вже в квітні відбувся різкий стрибок до 30 тендерів (на суму 350 тис. грн). Нагадаємо, що за даними МОЗ станом на кінець квітня було підтверджено лише 260 смертей від коронавірусу.

У травні, на тодішньому піку хвороби кількість “поховальних” тендерів зросла несильно — до 32, а далі стабілізувалась і навіть пішла на спад: в червні — 24, в липні — 22, в серпні — 27 закупівель. 

І можна було б припустити, що навесні лікарні просто “перестрахувались” на випадок ускладнень, якби у вересні не почалась друга хвиля.

Як ми бачимо на графіку, зростання відбувалося мало не в геометричній прогресії: в вересні — 60, в жовтні — 95, в листопаді — 114. Лише у грудні ситуація вийшла на відносне плато. 

Ще більш драматичною виглядає ситуація, якщо поглянути на суми закупівель. Якщо у вересні на мішки для трупів пішло 310 тисяч, то в листопаді — 1,2 млн. Отже, відбулося зростання у 4 рази, тоді як за офіційною статистикою смертність збільшилася лише у 3. 

Однак якщо на загальнонаціональному рівні приховати масштаб проблеми давно вже не виглядає можливим, на рівні областей ситуація може бути не настільки однозначною. Як і слід було очікувати, найбільшу кількість тендерів провів Київ — 58 на суму 772 тис. грн. Але на другому місці — не Львів, а Тернопіль (47 тендерів на 147 тис. грн). Офіційно на Тернопільщині померло лише 494 людини, але за даними Держстату область лідирує за надлишковою смертністю (у вересні — +36% до минулорічного показника).

Показовими в цьому плані виглядають і результати Харкова. У жовтні рівень надлишкової смертності по області сягнув 27%, тоді ж відбулося і різке зростання витрат на пакети для трупів — з 26 до 187 тис. грн. При чому, такі закупівлі відбувались рівномірно по всій області — від Балаклії до Чугуєва.

Аналіз закупівель також дозволяє припустити, в яких областях епідемічна ситуація стабілізується, а в яких — іде на погіршення. Наприклад, в грудні у 14 регіонах (зокрема, на Дніпропетровщині і на Львівщині) відбулося зниження витрат, тоді як у 9 навпаки — витрати зросли. Якщо орієнтуватися на цей показник, то найбільше тривоги має викликати стан справ на Одещині, Полтавщині, Житомирщині та Закарпатті. Зауважимо, що Чернівці у жодну з категорій не входять і являють собою виражену аномалію — попри славу “українського Уханю” і один з найгірших показників надлишкової смертності (32%), за весь час епідемії там провели всього 5 тендерів, останній — майже 2 місяці тому.

Безперечно, не варто ставити знак рівності між закупівлями мішків і прихованою смертністю. Кореляція між цими величинами існує, але точно виміряти її проблематично. Реальні цифри можна дізнатися, якщо провести кропітку роботу над поліпшенням медичної статистики. А це може зробити лише МОЗ у взаємодії з керівництвом медичних закладів. Нам же залишається сподіватися, потреба в чорних мішках біобезпеки зменшиться якнайбільше.

Гра на витривалість: як змусити місцеву владу виправити неякісний ремонт

Антикорупційний штаб два роки боровся, щоб в київському будинку нормально відремонтували дах — і переміг.

07.12.2020 09:30

Аудитом об стіну. Як замовники ігнорують вимоги Держаудитслужби

За 8 перших місяців року Держаудитслужба добилась розірвання 1108 договорів загальною вартістю 1,8 млрд грн. Однак переважно замовники не зважають на вимоги аудиторів, тож значно більше договорів із порушенням залишаються не розірваними.

29.10.2020 11:00

Переплата на ШВЛ: чому спрощені закупівлі COVID-19 містять корупційні ризики

Відділ охорони здоров’я Сумської міської ради намагався закупити 10 апаратів ШВЛ за коронавірусною процедурою з переплатою 360-470 тис. грн.

26.08.2020 19:30

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання