За допомогою процедури COVID-19 замовники купують не лише ті товари, роботи й послуги, які дозволив Кабмін. Утім, поки ризик покарання за такі порушення мінімальний.

Україна переживає другу хвилю пандемії коронавірусу. Кількість інфікованих стрімко зростає, медзаклади закуповують необхідне обладнання та медикаменти, а населення окремих регіонів готується до можливого локального локдауну. У цей непростий для країни час швидкість придбання товарів та послуг, що можуть допомогти мінімізувати наслідки коронавірусу, — надзвичайно важливий фактор. Саме тому реалізована ще у березні ідея «коронавірусних закупівель» досі працює і дає можливість замовникам проводити закупівлі напряму практично на будь-які суми, не переймаючись при тому процедурами конкурентних торгів. 

У вересневому інтерв’ю генерального директора ДП «Прозорро» Василя Задворного запитали, чи не використовують, бува, коронавірусну процедуру для закупівлі дорожніх робіт, на які пішло чимало коштів фонду COVID-19. 

«Прямі ковід-закупівлі – це процедура винятково для товарів медичного призначення, перелік яких визначив Кабмін. Причому їх можна проводити як з ковід-фонду, так і з інших джерел, наприклад, з місцевих бюджетів. Закупівлі ж у дорожньому будівництві відбуваються так само, як і раніше – винятково через відкриті аукціони в системі Prozorro», — відповів керівник Prozorro. 

Здавалося б, усе просто: є законодавчо закріплений перелік того, що можна купувати за коронавірусною процедурою. Його визначив Кабінет Міністрів у Постанові №225 від 20 березня. Для придбання всіх інших товарів, робіт і послуг треба використовувати звичні замовникам процедури — вони затверджені у відповідному Законі. Утім, подеколи бюджетні установи плуталися в цьому правилі, а деякі оминали його навмисно. Погляньмо, чого ж накупили українські замовники, уникаючи інших процедур. 

Бензин для комунальників

Станом на 25 жовтня за допомогою коронавірусної процедури 80 замовників зі всієї України підписали 115 договорів на закупівлю бензину та дизелю. Загалом на паливо планували витратити понад 4 млн грн. І хоча постанова Кабміну №225 дозволяє замовляти послуги нерегулярних пасажирських перевезень без проведення торгів, бензин для транспортних засобів все ж потрібно купувати за однією з процедур, передбачених  у Законі «Про публічні закупівлі». 

Частина цих закупівель точно була помилковою — деякі з договорів згодом розірвали без виконання. Однак усі інші угоди важко пояснити чимось, окрім як порушенням законодавства. 

Наприклад, 24 квітня Виноградівське виробниче управління житлово-комунального господарства замовило 5 тис. літрів бензину А-92 на 100 тис. грн. Договір підписали із ТОВ «Солвінг Сістемс», компанією донеччанина Миколи Хараберюша. Це не технічна помилка, адже в самому договорі замовник вказав, що закупівля проводиться «для запобігання та ліквідації надзвичайної ситуації та наслідків стихійного лиха, спричиненою спалахом гострої респіраторної хвороби COVID-19». До того ж, на той час вже функціонували спрощені закупівлі, тож навіть без позначки COVID-19 такий прямий договір порушує законодавство.   

Підрядника виноградівські комунальники обрали надійного. Попри те, що фірма була заснована лише 2 роки тому, вона вже встигла отримати бюджетних замовлень на майже 240 млн грн. 

Страхування від коронавірусу

Не менш цікавими виявились закупівлі страхових послуг, яких за коронавірусною процедурою придбали на майже 690 тис. грн. 

У травні депутати ухвалили Закон, який регулює виплати медичним працівникам у випадку набуття інвалідності чи смерті через COVID-19. Порядок виплат затвердив Кабмін у червневій Постанові. Водночас, держава практично не захищає медиків, які просто хворіють на коронавірус. На цей випадок страхування персоналу деякі лікарні здійснюють самостійно.

Найбільше замовлення,  піклуючись про власний персонал, зробило керівництво Хмільницької центральної районної лікарні. Замовник придбав у ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» страхування 367 осіб на 131,6 тис. грн. 

Страхових випадків за цим договором лише два: 

• виникнення розладу здоров’я внаслідок будь-яких гострих респіраторних вірусних інфекцій, включно з коронавірусом, або їх ускладнення, що потребують невідкладної медичної допомоги в умовах стаціонару (можлива виплата — до 15 тис. грн);
• смерть, спричинена вищезгаданими інфекціями (можлива виплата — до 10 тис. грн).

Головний лікар Хмільницької ЦРЛ Василь Залецький в телефонному коментарі повідомив – не надто розуміється на процедурах, тож цим питанням займався юрист, який наразі перебуває на лікарняному. 

«Мені, якщо чесно, все рівно, як воно там проходило, я навіть не пам’ятаю, хто там був — Іванов чи Сідоров, з ким підписували… головне було підписати страховку від коронавірусу. Враховуючи нинішню епідситуацію, вважаю, це важливо», — наголосив Залецький. 

Подібний аргумент озвучила й представниця Криворізької міської лікарні № 1. У травні цей медзаклад застрахував 150 осіб персоналу на загальну суму 57,6 тис. гривень. Підрядником обрали дніпровську ПАТ «Страхову компанію «Альянс». Як і колеги з Хмільника, криворіжці вирішили обійти чинне законодавство та не проводити спрощену закупівлю. Вони придбали необхідні послуги напряму, хоча в Переліку Кабміну страхування від коронавірусу немає. 

Ремонти проти «корони»

До переліку товарів, робіт та послуг, які замовник має право купувати за коронавірусною процедурою, в декілька етапів потрапили й окремі види ремонтів. Спочатку змінами до Постанови №225 від 9 жовтня до Переліку додали поточний ремонт приміщень та споруд закладів охорони здоров'я, які надають медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. А вже 28 жовтня не проводити конкурентні торги дозволили у закупівлях послуг з ремонту приміщень для розташування лабораторій для проведення ПЛР-тестувань, а також робіт з капремонту системи киснепостачання. 

Однак окремі замовники трактують законодавство по-своєму і маркують позначкою «СOVID-19» замовлення, що ніяк не стосуються боротьби з коронавірусом. 

Так, у квітні Лиманська районна рада Одеської області прозвітувала про підписання договору на поточний ремонт кабінетів адмінбудівлі №2. Вартість контракту, який віддали місцевому КП «Житлово-комунальне підприємство Лиманське», складає 199,94 тис. гривень.  

Вже у липні необґрунтовано застосувала коронавірусну процедуру Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського. Спочатку бібліотекарі віддали ФОП Баленюк Катерині Іванівні 49,3 тис. за 34 стаціонарні та мобільні захисні екрани, а потім, у той же день, підписали контракт вартістю 37,7 тис. гривень на їхній монтаж. 

Незрозумілими лишаються й мотиви Олевської міської ради, що в Житомирській області. Вона першого квітня під грифом «COVID-19» провела закупівлю послуг з впорядкування кладовища в селі Юрове. Замовлення вартістю в 112 тис. грн виконало дочірнє підприємство «Будпослуги №2» приватного підприємства «Будпослуги №1». Фірма, до слова, належить депутату Олевської райради Анатолію Юськову та дружині міського голови Олевська Валентині Омельчук. 

Скотч, фарба і тримачі паперових рушників

Серед понад 78,5 тис. коронавірусних закупівель, про які прозвітували в системі Prozorro, мінімум пару сотень не мають жодного стосунку до боротьби з інфекцією COVID-19. Це дрібні контракти на придбання будівельних та канцелярських товарів, паперових рушників і тримачів для них, послуг з розміщення в готелях і поточного ремонту доріг. І хоча частину з них можна списати на помилки в роботі з системою, однак з формальної точки зору вони все одно порушують чинне законодавство.

Утім, карати за такі дії ніхто не поспішає.

«До моніторингу Держаудитслужби закупівлі з позначкою “COVID-19” не потрапляють, оскільки формально це звіт про укладений договір, а не окрема процедура, передбачена законом. Можуть хіба під час ревізії чи перевірки переглянути, що купував замовник», — роз’яснює координаторка регіонального напрямку проєкту DOZORRO Анастасія Ференц.

Тож ризик бути покараним за подібні протиправні дії мінімальний, навіть за уникнення конкурентних торгів шляхом маскування їх під коронавірусні закупівлі. Поки що залишається лише сподіватися на сумління замовників. А воно, як відомо, спрацьовує не завжди.

Цей матеріал вийшов за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії.