Каховка - райцентр у Херсонській області. В центральній районній лікарні у хворих на туберкульоз вимагають купувати рентген-плівки. У інших пацієнтів - рукавиці та ліки. Це зі слів пацієнтів. Водночас, лікарня закуповувала ці товари за бюджетні кошти через ProZorro. За що ж платити? Я вирішив в цьому розібратися.

До залізничної станції Каховка їду з Херсону приміським поїздом, а зі станції - автобусом за 10 гривень. Хоча, можна доїхати швидше - пряма маршрутка коштує 70 гривень і їде на годину менше. У місті мене зустрічає місцевий координатор Мережі ЛЖВ Тетяна.

“Область декілька років була у списку чорних від корупції. Зараз ситуація трохи покращилася, але корупція, особливо у медицині, страшенна” — розповіла вона.

Тетяна має пройти обстеження на туберкульоз у лікарні. На її прикладі ми і перевіримо чи реально отримати цю послугу безкоштовно?

Трохи статистики. Каховська центральна лікарня з початку роботи ProZorro провела 84 закупівлі на загальну суму 8,5 млн гривень, з економією у 59,7 тисяч гривень, що становить 0,63% від загальної суми. Лікарня провела лише три успішних аукціони на суму у 705 тисяч гривень, зекономивши 33,7 тисячі гривень. “Ризикованих” допорогів, у яких до аукціону не вистачає до тисячі гривень, заклад не проводив.

Компанії, котрі виграли аукціони отримали додаткові угоди про підняття цін. Результат - лікарня отримала менше товарів, ніж планувала придбати.

Також у частини допорогів завантажені договори, а у частини - ні. Цікаво, чому?
Головний лікар вважає, що для завантаження договорів в систему потрібне відповідне рішення районної ради. Та і аукціони, за його словами, мають починатися з 250 тисяч, а не 200 як у законодавстві.

Що стосується рентгену - у 2017 році лікарня закупила 77 пачок плівки. Але Тетяна розповідає, що пацієнти купували завжди плівку самостійно у аптеці.

Вирушаємо з Тетяною за направленням у амбулаторне фтізіатричне відділення. Після того, як його отримали - йдемо до лікарні на рентген.

На дверях рентген-кабінету жодної інформації про наявність плівки та безкоштовність рентгену. Також у лікарні немає оголошень про гарячі лінії МОЗ та урядового контакт-центру, куди можна поскаржитись на вимагання коштів з пацієнтів.

Пацієнтам, які тестуються на туберкульоз вперше, потрібно зробити флюрографічну картку. ЇЇ роблять в сусідньому кабінеті безкоштовно. В кабінеті флюрографії просять оплати плівку. У пацієнта є два варіанти: купити в аптеці напроти за 35 гривень, або ж через касу закладу за 50 гривень, сплативши примусовий “благодійний” внесок.

“Детям до 18 бесплатно. Раньше пациенты с тубдиспансера не платили, а теперь платят. Дешевле купить пленку в аптеке через дорогу, она там 35 гривен” — з ухмилкою розповідає молодий лікар пацієнтці.

Ми дослухалися до порад лікаря і пішли купувати дешевше — у аптеку ПП “Лювіна” код едопоу 22733306, що розташована навпроти входу в лікарню.

Дійсно, в аптеці з нас взяли всього 35 гривень, але при цьому покупцям не видають плівку на руки. “Пленка в упаковках, если продавать поштучно, то она может засветиться. Мы передаем их напрямую в больницу пачками” - розповідає аптекар. Замість чеку вам видадуть ось такий талончик, який ви віддаєте рентгенологу.

Якщо не хочете морочитися та йти аж у аптеку, лікарня про ваші бажання потурбувалася. Поруч з флюрографічним кабінетом, розташована “каса”. Там пишете заяву на благодійний внесок та сплачуєте його. І хоча внесок на господарчі потреби, вам видають талончик, з яким ви йдете до лікаря. За таку послугу вже йде націнка у 15 гривень. Цікаво, а чи не продають за “благодійні внески” плівку, куплену за бюджетні кошти?

Чи є такі схеми порушенням? Можливо, але чи знає про них головний лікар?

Після вдалого рентгену, я вирішив взяти коментар у керівника закладу. Можливо, він не знав про порушення так само, як головлікар у Пісочині? Самого лікаря спочатку не виявилося на місці, але коли до адміністративного корпусу під’їхав позашляховик, я зрозумів: “ось він!” і побіг до нього. Я з ним розмовляв цілих 4 хвилини. На мою пропозицію піти напряму на поверх і побачити все на власні очі він відмовився, мотивуюючи тим, що зайнятий, хоча і у відпустці.

“Какие у вас вопросы? У нас порог по городу 200 тысяч, часть договоров мы подгружем, хотя на все это ждем решение сессии”. Щодо рентген-плівки я не отримав відповіді. Заступник головного лікаря Романенко Валерій Петрович в телефонній розмові повідомив, що у випадку, якщо у пацієнта є пільги, тоді йому треба йти до завідуючого відділенням, після чого йому випишуть і рукавиці і рентген-плівку. Цікаво, а звідки це має знати звичайний пацієнт?

Вирушаючи в Каховку, я по РroZorro подивився і інші закупівлі. Мою увагу привернула закупівля 86 тисяч одноразових рукавиць, адже це майже 45 тисяч пар.

Постачальник має передавати рукавиці протягом 5 днів після заявки лікарні. Разом з тим, пацієнтів з відділення хірургії при мені відправляли в аптеку купувати рукавиці.

“ Та Вась, сколько раз я тут був то постійно треба було купувати ці одноразові рукавиці. Без них не приймали” - розповів Олег, який сидів у черзі до хірурга.

“Мы не можем обеспечить все потребности больницы, так как на обслуживание в день у нас тратится до 4 000 пар перчаток” - розповів головний лікар.

Чому тоді лікарня закупила рукавиць всього на 10 діб? Відповіді на це питання у мене немає.

PS .Цей текст хотів писати по приїзду з Каховки в Херсон, але стримався. Сів вже писати, коли емоції від відвідин Каховської ЦРЛ пройшли. Для мене дико, коли лікарі з хворих вимагають кошти, а самі жаліються на нестачу грошей