Добре відомо, що одним з ключових факторів належного проведення процедури закупівлі є дотримання строків. В першу чергу, це важливо для Замовників, оскільки порушення будь-якого зі строків, передбачених Законом, є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, досить часто Замовники, виконуючи обов’язки, покладені на них Законом, та з метою неухильного дотримання, оголошують закупівлі у святкові та вихідні дні. Але наскільки масштабним та системним є таке явище, які замовники частіше працюють у суботу або неділю? Ми подивились на результати 7 місяців 2017 року, щоб дослідити це питання.

Робота у вихідний і вільний час підкреслює недостатній рівень планування закупівельного процесу, що у свою чергу відображається на якості оголошень та, як наслідок, зацікавленості учасників торгів. Також це є ознакою того, що, можливо, не лише тендерному комітету, а й структурним підрозділам, які визначають обсяги та потреби закупівель, буде доцільно підвищувати кваліфікацію. Але, звісно, коли дуже потрібно провести закупівлю, такі дрібниці, як день та час, майже, не відіграють ролі.

Інша справа, коли замовники на вихідних розміщують звіти про укладений договір. Законом визначено, що такий звіт потрібно розміщувати протягом наступного дня після укладення договору, тобто якщо договір підписаний у п’ятницю - треба розмістити звіт у суботу, або буде порушення. Тобто, якщо Замовник, все-таки, вирішить укласти договір у п’ятницю, а завтра вихідний - варто оперативно готувати Звіт про його укладання та оприлюднювати його цього ж дня або займатися цим на вихідних. Подібна ситуація з публікацією договору - 2 календарні дні з моменту укладання, а також звіту про виконання договору - протягом 3 днів з дати закінчення договору. Але остання проблема більше стосується початку календарного року, адже переважна більшість договорів діє до 31 грудня.

Такі особливості Закону створюють незручності у роботі замовників, особливо малих, де представники тендерного комітету не є професійними закупівельниками. Дуже спірними є короткі строки, адже цінність від такої термінової прозорості не виправдовує додатковий головний біль замовникам. Тобто, доцільним було б переглянути строки у відповідній статті Закону, наприклад, рахувати за робочими, а не календарними днями, або подовжити строки на публікацію.

Отже, по суботах та неділях 2017 року було розміщено трохи більше 9000 закупівель на 5,6 млрд. грн., а 2587 замовників, або кожен десятий, хоча б раз мали досвід публікації закупівель у системі у вихідний. В середньому ж, близько 150-300 закупівель оголошується в 2 останні дні тижня. Звичайно, що і деякі суботи були робочими через свята, але це, практично, не вплинуло на активність замовників, окрім 13 травня 2017. У цей день було опубліковано 2233 закупівлі на 1,2 млрд. грн. Для порівняння у робочий день оголошують в середньому 3-4 тисячі процедур.

Окрім цього, максимально у суботу або неділю тільки 98 замовників публікували закупівлі, а 13 травня (робоча субота) аж 1043, що частіше більш ніж у 10 разів.

Далі розглянемо ТОП-10 головних органів управління за кількістю замовників, які оголошують закупівлі у вихідні дні та свята. Замовниками вважаються організації (комунальні підприємства, установи, лікарні, школи тощо), які проводять закупівлі у системі. Тобто, до управління КМДА зараз належить 699 замовників, а 249 (36%) хоча б раз публікували закупівлі у 2017 році у вихідний день.

Головний орган управління
Кількість замовників
Кількість процедур
Очікувана вартість
КМДА
249
552
1 338 758 597
Міністерство оборони України
154
364
323 599 118
Маріупольська міська рада
152
295
10 173 294
Дніпропетровська ОДА
118
290
32 131 194
Міністерство інфраструктури
92
387
433 237 999
Львівська ОДА
88
198
19 503 154
Вінницька ОДА
80
133
21 844 726
Донецька ОДА
77
171
234 157 942
Міністерство внутрішніх справ України
65
247
28 235 250
Міністерство освіти і науки України
63
129
21 374 788

 

А за типами процедур, що публікують на вихідних, абсолютна більшість це процедура звітування про укладений договір та допорогові торги. Тут є негативний момент, що у допорогових торгах оголошених на вихідних в середньому період уточнень та подання пропозицій займає 6-7 днів, але аукціони технічно не призначаються на вихідні та свята, тому по факту замість 6-7 днів до аукціону може пройти 8-9.

Тобто, замовнику краще не оголошувати допорогові торги на вихідних, адже це може привести до збільшення строків закупівлі на 2-3 дні.


Метод закупівлі
Кількість замовників
Кількість процедур
Очікувана вартість
Процедура звітування про укладений договір
1576
4630
572 205 190
Допорогова закупівля
1302
2720
238 267 005
Відкриті торги
703
1306
1 813 047 762
Переговорна процедура за нагальною потребою
111
213
316 276 246
Переговорна процедура
143
173
208 882 091
Відкриті торги із публікацією англ. мовою
51
63
2 446 872 771
Переговорна процедура (для потреб оборони)
13
38
23 701 495
Всього
3899
9143
5 619 252 560

 

Дуже часто під час спілкування з замовниками можна чути, що вони працюють в межах повноважень та законодавства. Звичайно, оголошення закупівель на вихідних не є протизаконним, і система це технічно дозволяє. Особливо, коли профільний Закон майже змушує працювати на вихідних у окремих випадках. Навіть якщо брати роботу “додому”, все одно потрібно накладати ЕЦП, а такі дії підвищують загрозу IT-безпеці. Але як насправді регламентується та проходить така додаткова робота працівників тендерних комітетів залишається питанням.

Сподіваємось, що й закупівельники також висловлять свою думку про таку ситуацію та поділяться своїми досвідом та проблемами.

Відповіді звітувальників. ТОП-3

Пам`ятаєте замовників, які найбільше полюбляють укладати угоди з учасниками, які фігурують тільки в процедурах звітування про укладений договір? Нагадую. 2 місяці тому всього у системі було зареєстровано 88 тисяч учасників, з яких 37,5 тисяч (42% від загальної кількості) фігурували лише у звітах на суму 12,4 млрд. грн. Станом на сьогодні в ProZorro вже більше 100 тисяч учасників, з яких 46 тисяч (46% від усіх) тільки у звітах на суму 21,4 млрд. грн. Тенденція, як бачите, недобра.

17.05.2017 15:04

Такі різні паски,або як купити одне і теж за 20 і 136 грн?

50-60 грн/кг. Саме така собівартість випікання паски – порахували перед Великодніми святами у Мінекономіки. А ми вирішили співставити – за якою ціною Замовники купували паски за кошти платників податків. Дослідили два десятки найцікавіших закупівель. Виявилося, що ціни дуже різняться! Від 20 до 136 грн за кіло ( без ПДВ ). Якщо ж говорити про обсяги, то зустрічаються партії і по 675 кг і геть малі – декілька кілограмів. Не обійшлось й без абсурдних договорів. Наприклад, – на Хмельниччині знайшли такі дива надпрозорості, як звіт про договір на закупівлю пасхальної присипки, на суму 30 грн. Це за півкіло!

19.04.2017 14:46

Кому ще роздати 330 тис. грн?

За весь час дії ProZorro, у закупівлях, які організували майже 25 тисяч замовників взяли участь більше 88 тисяч учасників. Однак, серед них є такі, які жодного е-аукціону не бачили та не грали, а були вказані у звітах та переговорках як постачальники. Скільки таких? А скільки ще замовників, яким вдалося заохотити бізнес співпрацювати напряму ( до того ж, такий бізнес, який навіть не намагається брати участь у торгах)? Чи є й такі замовники, яким вдається все купувати за неконкурентними процедурами у постачальників, які не реєструвались на майданчиках?

22.03.2017 18:47

Предмет закупівлі - "щось"

У разі ж якщо замовник хоче приховати свій тендер, то вищенаведені пункти виконуються з точністю до навпаки. Саме так було із сумнозвісною закупівлею швабр.Тоді замовник заявив, що купує “пристрої з насадкою та тримачем”, а в коді класифікатора обрав текстильні вироби, які до швабр не мають ніякого відношення.

27.02.2017 23:26

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання