Для того, щоб закупівлі викликали більший інтерес на ринку та формувалась конкуренція,  потрібно чітко визначати, що саме буде купуватися. Для цього зацікавлені у ефективних процедурах замовники вказують чітку назву предмету закупівлі в оголошення, додають більш детальну описову частину та визначають  правильний код класифікатора CPV. У разі ж якщо замовник хоче приховати свій тендер, то вищенаведені пункти виконуються з точністю до навпаки. Саме так було із сумнозвісною закупівлею швабр.Тоді замовник заявив, що купує “пристрої з насадкою та тримачем”, а в коді класифікатора обрав текстильні вироби, які до швабр не мають ніякого відношення.

Є ще один трюк - коли замовник "не знаходить" потрібний код - він обирає “дев’ятки”. З таким невизначеним кодом предмета закупівлі («99999999-9 Не визначено») з квітня 2016 року в системі ProZorro було завершено 8176 лотів з очікуваною вартістю 6,88 млрд. грн., а хоча б одну таку закупівлю провели 1304 організатори. Без коду важко системно аналізувати та моніторити, що саме купується. Особливо коли не було вказано й вже старого класифікатора ДКПП (а таких випадків з 8176 аж 6871 на суму 4,5 млрд. грн).

На 7 областей України припадає більше 6 млрд. грн., на всі інші – всього 861 млн. грн. Що цікаво, на Київську область без урахування міста Київа, припадає лише 111 млн. грн., а майже 1.7 млрд. грн. – Київ. Це стандартно пов`язано з розташуванням тут міністерств, державних підприємств нафтогазового сектора, головних офісів державних служб.

Щодо частоти випадків, ситуація у регіонах схожа, хоча такі області як Запорізька, Донецька, Херсонська мають багато, але дрібніших закупівель. А лідерами є Харківська, Київська та Запорізька області, які втрьох мають 39% випадків.

При тому, всього 11 організаторів мають таких закупівель на 4,8 млрд. грн. Серед них 4 служби автомобільних доріг разом на 2,5 млрд.грн (а всі служби – на 2,7 млрд) та стосуються ремонтів й будівництва доріг, розробки проектів. Однак тут вказували ДКПП або ГБН (будівельні номери). Також, інші найкрупніші організатори не є замовниками в розумінні Закону «Про публічні закупівлі», тому не проводять торги через систему, а просто звітують. Так, Завод «Електроважмаш», «Зоря»-«Машпроект» та ДП «Антонов» назвітували про укладений договір поза системою на 1,7 млрд. грн. Всього ж 1076 організаторів оприлюднили звітів на 3 млрд грн та ще 59 організаторів провели відкритих торгів на 3,3 млрд. грн. Слід зазначити, що на вказаних підприємствах 100% закупівель з невизначеним кодом - це звіти про укладений договір.

Цікаво, що основний пік закупівель без визначеного коду предмету був в останні три місяці 2016 року, та вже з 2017 має поодинокий характер. 

Така ситуація підкреслює необхідність зниження порогу закупівель за спрощеною процедурою редукціону, як спосіб більш ефективного витрачання коштів за рахунок конкуренції. Паралельно з цим слід працювати над методологією моніторингу. Адже сьогодні часто не звертають уваги на те, як саме замовник визначає код класифікатора.

Звичайно, що й сам класифікатор не є ідеальним та містить деякі незначні недоліки. Побачимо, якою буде ситуація у 2017 році. 

Ну і на сам кінець нагадаю вам - на порталі dozorro.org ви можете залишити відгук на тендер, в тому числі й на те як саме визначиний код класифіктора. Давайте робити систему ефективнішою разом.

Контролюйте та впливайте!

Матеріал підготовлено в рамках проекту, USAID, UK aid та Фонду Євразія “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах”.