Моніторинги та штрафи: рік нової редакції

18.08.2021 11:00

Державна аудиторська служба України — головний контролюючий орган у сфері публічних закупівель. На жаль, ефективним цей контроль назвати важко. Згідно з даними самої Держаудитслужби, у 2019 році вона здійснила 8,8 тис. моніторингів закупівель і склала 539 протоколів за їх результатами. Водночас замовники фактично сплатили лише 43 штрафи.

Чому ж до відповідальності притягнули так мало порушників? Насправді причин багато, однак одна з дуже важливих — раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення містив дуже небагато порушень, через які замовника можна було притягнути до відповідальності. При цьому накласти штраф можна було лише через суд. І робити це треба було швидко, бо строки притягнення до відповідальності були обмеженими.  

Нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, що набула чинності у квітні 2020, мала змінити ситуацію. Вона розширила перелік порушень, а також підвищила і диференціювала суми штрафів. Окрім цього, аудитори отримали право накладати штрафи за незначні порушення у розмірі 1700 грн і за повторні — 3400 грн. Також збільшили строк для накладання стягнень для деяких правопорушень.

Ми вирішили дослідити, як ситуація з відповідальністю змінилася на практиці, і проаналізували діяльність аудиторів з 19 квітня 2020 року по 27 травня 2021. Дані отримали на запит від аудиторів та за допомогою професійного модуля аналітики BI Prozorro.

Контроль за новими правилами

Як і раніше, аудитори контролюють дотримання правил у закупівлях кількома способами: проводять оперативні моніторинги закупівель, перевірки і ревізії. 

Щодо моніторингу, його можна здійснювати винятково щодо закупівель, які провели за процедурами у розумінні Закону “Про публічні закупівлі”. Інші порушення можна проконтролювати вже в межах перевірок і ревізій замовників.

У результаті моніторингів аудитори публікують у системі свої висновки. Якщо вони знаходять порушення, то зазвичай зобов’язують замовника його усунути і часто вказують, у який саме спосіб. На виправлення замовники мають 5 робочих днів. Якщо ж вони його не виправлять, аудитори можуть накласти штраф. За незначне порушення самостійно, а за суттєве — через суд. Водночас замовник ще може оскаржити висновки за результатами моніторингу до суду.

Загалом за досліджуваний період за порушення в закупівлях наклали 597 штрафів. 35 — за результатами перевірок і ревізій і 562 — за результатами моніторингів.

Моніторинги

Моніторинги виявилися найбільш результативними за критерієм “кількість штрафів”. 

Загалом з 20 квітня 2020 по 27 травня 2021 аудитори провели 8887 моніторингів закупівель 3994 замовників.

Загалом аудитори підтверджують порушення приблизно у 82% випадків.

Разом з тим, вони дуже рідко, лише у 2,9%, зазначають у Prozorro, що замовник усунув порушення. А вони зобов’язані вказувати про це у системі (ч. 9 ст. 8. Закону “Про публічні закупівлі”). За логікою Закону за решту порушень аудитори мали б притягнути замовників до відповідальності.

Однак на практиці за результатами моніторингів аудитори наклали 562 штрафи (самі або через суд). Це менше 8% від виявлених порушень, усунення яких вони не підтвердили.

Різні офіси Держаудитслужби показують різну ефективність щодо моніторингів. Наприклад, найбільше моніторингів провів головний офіс Державної аудиторської служби України — 1247, найменше — Північний офіс Держаудитслужби у Вінницькій області — 36.

Цікаво також, що замовники, яких найбільше моніторили аудитори, чомусь так і не були притягнуті до відповідальності. Попри те, що усі троє мали багато підтверджених порушень:

Відділ підготовки та проведення закупівель за напрямком тилового забезпечення Міністерства оборони — аудитори промоніторили 82 його закупівлі, у 71 виявили порушення. 38 висновків замовник оскаржив.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА — аудитори промоніторили 70 його закупівель, у 52 виявили порушення.

КП “Київтеплоенерго” —  аудитори промоніторили 46 його закупівель, у 27 виявили порушення, 1 моніторинг ще на етапі здійснення. 24 висновки замовник оскаржив.

До речі, замовники стали частіше оскаржувати висновки за результатами моніторингів. За даними дослідження ТІ Україна, у 2018-2019 роках оскаржували 3% висновків, після 19 квітня 2020 — понад 12%. І не дарма, адже переважно суди стають саме на бік замовників. 

Також неочікуваністю для нас стало, що аудитори іноді моніторять навіть закупівлі, що не є процедурами у розумінні закону.

Штрафи

Загалом за досліджуваний період за порушення в закупівлях наклали 597 штрафів на 1 944 800 грн. Однак деякі з них скасував апеляційний суд після оскарження.

У результаті загальна сума накладених 584 штрафів становила 1 674 500 грн.

Найчастіше аудитори накладають штрафи самостійно (1700 грн або 3400 грн за повторне порушення). У 550 випадках замовників притягнули до відповідальності, бо вони:

  • порушили порядок визначення предмета закупівлі (наприклад, вказали не той код CPV або придбали послуги як роботи)
  • не надали роз’яснення щодо тендерної документації, або надали їх невчасно

  • склали тендерну документацію не у відповідності до Закону (наприклад, не вказали кваліфікаційні критерії)

  • встановили розмір тендерного забезпечення пропозиції, що перевищує межі, встановлені законом

  • порушили строки оприлюднення інформації про закупівлю або просто її не оприлюднили

  • порушили строки розгляду тендерних пропозицій

  • не надали інформацію або документи у випадку, коли це передбачено законом

Отже, переважно йдеться про несуттєві порушення.

За більш серйозні, аудитори притягують замовників через суд, коли замовник:

  • не відхиляє тендерні пропозиції, які треба було відхилити відповідно до закону (29);

  • застосовує конкурентний діалог, торги з обмеженою участю або переговорну процедуру закупівлі на умовах, не передбачених законом (3);

  • не виконує рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження (1);

  • купує товари, роботи або послуги до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону (1).

Окрім цього, ще 12 штрафів через суд наклали через те, що замовники порушушили строки оприлюднення інформації про закупівлі або не оприлюднили її.

Ми бачимо, що аудитори активно користуються своїм новонабутим правом накладати штрафи за несуттєві порушення самостійно (550 штрафів). 
Водночас, якщо порівнювати кількість штрафів, які наклали через суд, то у 2019 році їх було більше, ніж за досліджуваний нами період (понад рік): 43 проти 34. 

При цьому, навіть після того, як чинності набрала нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, до відповідальності притягують у менше ніж 8% порушень, які підтвердили аудитори і замовники їх не усунули. (Якщо аудитори правильно вносять відомості про усунення)

За невиконання рішення АМКУ до відповідальності поки притягнули лише одного замовника. Хоча на можливість такого притягнення покладали великі надії, бо раніше, наприклад, зміни в ТД після відповідного рішення АМКУ замовники вносили лише у трохи більше, ніж половині випадків. 

Отже, ефективність контролю у сфері публічних закупівель все ще потребує удосконалення. Для цього необхідна співпраця експертів у сфері, самої Держаудитслужби та Міністерства економіки України. 

Друга закупівельна революція — рік потому

Рік тому набрала чинності нова редакція Закону «Про публічні закупівлі». Чи виправдала реформа сподівання? 

20.04.2021 13:30

Медичні закупівлі в регіонах. Чому трапляються порушення?

Семеро наших фахівців аналізували закупівлі закладів охорони здоров’я семи областей. Ділимося результатами семимісячного проєкту. 

30.10.2020 12:30

У Києві LEGO для школярів купили з порушенням закону

За законом, конструктор мали купити на відкритих торгах.

12.08.2019 19:28

Кожна третя закупівля медичної сфери має порушення: інфографіка

Моніторинг закупівель регіональними координаторами Трансперенсі Інтернешнл Україна показав 5 проблем у сфері медичних закупівель

04.07.2019 19:00

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання