КП “Красилівське підприємство теплових мереж” за результатами відкритих торгів 3 липня уклало угоду з ТОВ “Ізяславтрансбуд” на реконструкцію нежитлової будівлі котельні під спортивно-реабілітаційний центр з добудовою на вул. Партизанській, 3 у Красилові (Хмельницька область). Загальна вартість робіт становить 33,93 млн. грн, повідомляється у ProZorro. Нагальність впровадження такого дороговартісного проекту замовник пояснив тим, що в районі бракує спортивного закладу, пристосованого для занять, пов'язаних із водним середовищем, а також реабілітацією дітей-інвалідів. Так, на початок нинішнього року в районі було зареєстровано 235 дітей-інвалідів.

Під соціальним прикриттям комунальники пішли просити кошти у державного фонду регіонального розвитку. На сайті державного “донора” поки немає остаточного рішення, однак є розрахунок витрат на реконструкцію котельні під спортивний центр у 2017 році: 7,7 млн. грн має надати фонд регіонального розвитку, 1,5 млн. грн – обласний бюджет, по 1,1 млн. грн міський і районні бюджети Красилова.

Аукціон відбувся 12 червня за участю трьох учасників: ТОВ “Ізяславтрансбуд”, яке вийшло з пропозицією 33,93 млн. грн, що дорівнює очікуваній вартості послуг, яку виставив замовник; ПП “ПМП “Лідер“ – 33,87 млн. грн і ТОВ “Теплогенеруюча компанія “Флагман” – 29 млн. грн. У ході змагань жодна з фірм не виявила бажання поступитися в ціні.

Оскільки учасники закупівлі не здійснювали жодного пониження вартості пропозиції під час аукціону, то за приведеним критерієм перемогу отримало ТОВ “Ізяславтрансбуд”, пропозиція якого була вищою на 5 млн. грн від найдешевшого лота. При цьому, у критеріях відбору переможця, які самі виписали комунальники у тендерній документації, зазначено, що визначальними позиціями є ціна (70%) і обсяг виконаних на об’єктах будівельно-монтажних робіт власними силами (30%). Тому хоч і пропозиція ТОВ «Ізяславтрансбуд» дорожча, однак він має більше, ніж на 55 млн. грн обсягу виконаних робіт, а інші два учасники – лише на суму понад 15 млн. грн., що відповідно дало переможцю коефіцієнт 1,43 порівно з 1,14 у двох інших учасників.

За даними пошукового ресурсу “Youcontrol”, ТОВ “Ізяславтрансбуд” створено у червні 2007 року. До грудня 2016 року засновниками виступали Василь Якимчук, Юрій Гасюк і Віталій Загребельний. Потім добродії Якимчук і Загребельний вибули і на їхньому місці з’явився Олександр Буханевич, який вніс в розмір статутного капіталу підприємства 1,25 млн. грн. Фігура Буханевича добре відома на політичному Олімпі Хмельницької області. За помаранчевої влади Ющенка він обіймав посаду заступник голови-керівника апарату Хмельницької облдержадміністрації, пізніше був призначений головою Хмельницької ОДА. На позачергових виборах 2014 року Буханевич балотувався у народні депутати у 189 виборчому окрузі. До речі, цей тендер фірма “Ізяславтрансбуд” узяла у виборчому окрузі, по якому йшов пан Олександр Буханевич. У 2015 році пан Буханевич заповнював електронну декларацію, оскільки кандидував на посаду судді касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, проте на етапі складання іспиту – вибув з конкурсу, отримавши менший за мінімально допустимий бал за результатами. Як свідчить реєстр е-декларацій на сайті НАЗК, то у власності О. Буханевича та його дрижини є дві квартири (127,7 кв.м та 103,9 кв.м) у м. Хмельницькому, три технічні приміщення загальною площею 118, 6 кв.м, гараж 18,4 кв.м та дві земельні ділянки у с. Стуфчинці (Хмельницька область) – 2 500 кв.м. у спільній власності. У декларанта також зазначено квартиру у Києві площею 72,3 кв., власником якої є третя особа – Чекашкіна Ірина. Автомобільний парк декларанта складається із Chevrolet niva (2008) та Lexus LX570 (2008) у користуванні від третьої особи Дзери Андрія, якому це авто за 1 750 000 грн в 2015 році продала дружина Оксана Буханевич. У 2016 році декларант задекларував лише 160 тис. грн доходу від продажу рухомого майна, однак у е-декларації не зазначено, що це за майно, а дружина задекларувала 1 млн. 488 тис. грн доходу від підприємницької діяльності та 1 750 тис. грн від продажу рухомого майна (ймовірно авто, яким користується декларант). На банківському рахунку у дружини – 5 тис. дол, готівкою у декларанта задекларовано – 250 тис.грн, у 2007 р. декларант має кредит – 170 тис. дол.

У декларації не зазначено жодної згадки про юридичні особи, до яких має відношення декларант.На сьогодні О.Буханевич є завідуючим кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

ТОВ “Теплогенеруюча компанія “Флагман” засновано у травні 2016 року мешканкою Острога Рівненської області Іриною Панчук. Основним видом діяльності “товки” прописано постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. Як вдалося з’ясувати ЖАРу, Ірину Панчук і Олександра Буханевича зв’язками поєднує робота в Національному університеті “Острозька академія”. На сьогодні пані Ірина працює викладачем на кафедрі теорії та історії держави і права та є кандидатом юридичних наук. О. Буханевич на початку нульових років був наймолодшим заступником декана правничого факультету цього ж вишу. Більше того, колишній засновкник ТОВ “Ізяславтрансбуд Віталій Загребельний є штатним викладачем на кафедрі цивільно-правових дисциплін тієї ж академії.

ТОВ «Ізяславтрансбуд», як повідомляє сайт «Zакупівлі 2.0», бере участь у закупівлях з 2010 року та має на своєму рахунку вже 33 угоди на загальну вартість – 83,6 млн.грн. Варто відзначити, що у 2014 році ця юрособа здійснювала реконструкцію набережної річки Південний Буг в м. Хмельницькому (берегоукріплення) за майже 4 млн.грн, а вже у 2017 році цій фірмі пощастило із п’ятьма тендерами Департаменту освіти Хмельницької міської ради, двома тендерами Ізяславського навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради та одним від Ізяславської центральної районної лікарні на загальну суму більше 10 млн. грн.

Варто також додати, що фірма “Ізяславтрансбуд” має й негативний тендерний досвід. У листопаді 2013 року під час капітального ремонту обвалилася несуча стіна головного фасаду Ізяславської районної поліклініки, яку ремонтувало це підприємство. Проте у 2016 році вказаний учасник знову переміг на тендері і за 9,1 млн. грн мав повторно ремонтувати ту ж саму поліклініку.