Одна з головних проблем сфери екстреної медицини — недостатня кількість машин швидкої допомоги. Наприклад, у 2018 році у Києві їх було на третину менше, ніж мало бути. Урядовці неодноразово розпочинали програми, які мали вирішити цю проблему. Зокрема, купівля швидких входила до «медичної реформи» Януковича. Тоді планували скоротити кількість лікарень, натомість створити великі медичні центри, до яких пацієнтів мали доправляти на медичних автомобілях. Також цю проблему намагався вирішити й уряд Гройсмана, який розпочав у 2019 році пілотний проєкт з розвитку екстреної медицини. Примітним є те, що ці ініціативи поєднують підрядники, які власне продавали державі машини швидкої допомоги.    

Йдеться про дві компанії — «Автоспецпром» та «Віді юнікомерс». За останні чотири роки — з моменту створення Prozorro — вони заробили на продажу державі швидких понад 1,5 мільярда гривень. Це майже 98% усіх грошей, які на це витратили з бюджету. На ці кошти підприємці поставили 711 машин різних типів. До прикладу, інші фірми поставили лише 29 машин. 

Пояснити такий успіх можуть умови, які медики висувають до машин. Учасники закупівель неодноразово скаржилися, що тендерні вимоги прописують так, що в аукціонах можуть брати участь тільки окремі компанії. Наприклад, вказують максимальну вагу для ношей та матраців, специфічний тип роз'ємів на деякому обладнані або кількість конкретних батарейок у пристроях. 

Також медики вимагали від постачальників автівки конкретного типу — лише з переднім приводом. Керівник однієї з компаній, яка через таку вимогу не може брати участь в публічних закупівлях швидких, Андрій Ворона, стверджує, що різні приводи дійсно мають різницю в обслуговувані та експлуатації, але вона не настільки суттєва. Тобто ніяк насправді не впливає на швидкість доправляння пацієнтів. На його думку, такі умови прописані свідомо, щоб надати перевагу конкретним виробникам. Його компанія «Бріорсон Моторс» розпочала виробництво медичних машин у 2018 році на базі однієї з моделей Hyundai. Наразі вони постачають до приватних клінік та лікарень, але до державних закупівель їх не допускають — бо машини мають задній привід. 

«Це питання піднімали на засіданні “Київспецтранс”. Але їм дуже не хотілося когось іншого — тільки “Автоспецпром”. Там де нам дали можливість взяти участь у закупівлі, ми запропонували нижчу ціну, але так умови прописані», — коментує вимоги до закупівель Андрій Ворон, керівник «Бріорсон Моторс». 

Представники компанії зверталися до Антимонопольного комітету України щодо дискримінаційних вимог на тендерах. Але АМКУ звернення задовольнив частково, однак залишив вимогу про передній привід.  

Найбільше на продажу швидких заробила компанія-фігурант журналістських розслідувань та кримінальних проваджень — «Автоспецпром». Зокрема компанію звинувачують у продажу несертифікованих машин та участь у схемі ухилення від сплати податків. Нею володіють брати Фісталь, сини керівника Донецького опікового центру часів Януковича. Успіхи родини у бізнесі можуть пояснити дружні стосунки з колишньою  головою комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяною Бахтєєвою.  

«Автоспецпром» — не перший сімейний бізнес, пов’язаний з продажем машин швидкої допомоги. До цього підприємці керували справами у компанії «Горал», яка була формально записана на керівницю благодійного фонду Германа Фісталя. Ця фірма, спільно з компанією «Крас» отримала двохсотмільйонний тендер на закупівлю швидких для «медичної реформи» Януковича. Але підприємці не виконати умов договору: машини поставили не в повному обсязі і частково в неповній комплектації. Через це Міністерство охорони України вимагало стягнення майже 40 мільйонів гривень компенсації. Компанії заявляли про форс-мажорні обставини — «Горал» скаржився на повені у Таїланді, а «Крас» перекладав відповідальність на свого підрядника — «Віді конкорд», компанію, пов’язану з теперішнім постачальником МОЗ. Примітним є те, що колишній власник «Красу» свого часу володів й частиною «Автоспецпрому». 

Машини швидкої допомоги також підпадають під зміни правил публічних закупівель, які Верховна рада проголосувала у першому читані — так звану локалізацію. Якщо зміни будуть прийняті, виробники машин мають довести, що їхня продукція щонайменше на 30% українського виробництва. Ми проаналізували закупівлі швидких в Prozorro та виявили, що частково машини й зараз комплектують складовими українського виробництва. Але це найдешевші складові: медичні рюкзаки, ноші та простирадла.

Найдорожча складова машини екстреної допомоги — автівка, на неї припадає приблизно третина ціни. Зазвичай за основу беруть мікроавтобуси чи вантажні автомобілі європейських виробників — Citroen та Ford, які в Україні перекомплектовують. Вагома  частина ціни припадає на медичне обладнання: апарати штучної вентиляції легень, концентратори кисню, дефібрилятори, електрокардіографи. Тут виробники також віддають перевагу іноземному обладнанню. Найпопулярніші  — Італія, Туреччина, та Південна Корея.

Тож наразі невідомо, чи зможуть українські виробники швидко налагодити виготовлення медичного обладнання, від якого залежить життя пацієнтів, щоб задовольнити вимоги локалізації. Нагадаємо, ступінь локалізації для швидких з 2021 року має складати 35%, а вже з 2024 року - 50%. Натомість нові правила закупівель можуть створити перепони, для нових виробників, та закріпити монопольне становище  «Автоспецпрому» та «Віді юнікомерс», які й до цього мали привілейоване ставлення замовників.