Щорічно фахівці ДСНС фіксують суттєві порушення пожежної безпеки у тисячах закладів. Однак покарання за це настільки несуттєві, що про небезпеку згадують лише після чергової пожежі. Не винятком стали й університети Одещини.
Пандемія коронавірусної хвороби не стала на заваді початку нового навчального року в закладах вищої освіти. Вже з вересня тисячі українських студентів повернулись до навчання — університетам дозволили самостійно обирати дату початку навчального процесу. Однак керівництво зобов'язане подбати про безпеку працівників та студентів: забезпечити викладачів засобами індивідуального захисту, а корпуси й гуртожитки — дезінфекційними засобами. Проте, окрім коронавірусу, є ще одна небезпека для здоров’я та життя студентів, про яку вони мають подбати — загроза пожежі. І якщо задля захисту від коронавірусу студенти здатні вжити дії й самі, то від пожежі можуть захистити лише дії очільників університетів.
За інформацією Міністерства освіти і науки, у 2018 році у вишах сталося майже два десятки пожеж. Дві з них трапилися в Одеській області. Стільки ж пожеж сталося на Одещині й наступного року. В одній з них загинули люди. Проєкт DOZORRO проаналізував закупівлі закладів вищої освіти області, та виявив, що згадують про небезпеку керманичі університетів лише після чергової трагедії.
Пожежа у корпусі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу спалахнула зранку четвертого грудня 2019 року: загорівся обігрівач в одному з кабінетів. У закладі були проблеми з централізованим опаленням, тому приміщення університету обігрівали додатково. У будівлі не було пожежної сигналізації, тому про пожежу стало відомо лише за 20 хвилин після її початку. За цей час через дерев’яні перекриття вогонь швидко перекинувся на інші приміщення та невдовзі охопив усю будівлю. Через відсутність системи автоматичного сповіщення не всі студенти вчасно дізналися про небезпеку. Погіршували ситуацію й захаращені евакуаційні шляхи та відсутність світлових покажчиків, які б мали допомогти зорієнтуватися в диму та вибігти з охопленої вогнем будівлі. У відчаї люди вистрибували з вікон на припарковані поруч машини.
Пожежа забрала життя 16 студентів й викладачів коледжу, та вогнеборців, які приїхали на виклик. Ще щонайменше три десятки людей отримали різної тяжкості травми.
Трагедія вкотре нагадала, до яких наслідків призводить ігнорування правил пожежної безпеки. На пожежу відреагували й у владі: президент розпорядився посилити відповідальність за такі порушення, а уряд заявив про законодавчі проблеми, що призвели до таких наслідків. Однак, як невдовзі стало відомо, керівництво коледжу знало про небезпеку задовго до пожежі. Ще у 2015 році інспектори Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) виявили, що у будівлі немає пожежної сигналізації, а шляхи евакуації захаращені. Але не вжили достатніх заходів.
Вирішити, хто винний у цій пожежі, має суд. Слідчі встановили, що пожежа призвела не тільки до загибелі людей, але й нанесла значну економічну шкоду. Окрім приміщень коледжу, вогонь також знищив майно наукового інституту та кількох десятків приватних компаній. За підрахунками експертів, вогонь охопив площу у чотири тисячі квадратних метрів. Загалом шкоду оцінюють у понад 13 мільйонів гривень, не враховуючи компенсації родинам постраждалих.
Зараз на лаві підсудних перебувають четверо обвинувачених: директорка коледжу Любов Кочерга, двоє співробітників закладу та колишній керівник ДСНС в Одеській області Віктор Федорчак. Колишнього високопосадовця звинувачують у бездіяльності, яка призвела до кількох пожеж і людських смертей. Його можуть ув’язнити терміном до п’яти років. Та чи може це захистити від повторення трагедії?
Трагедія в Одеському коледжі — лише одна з низки пожеж, які трапилися за останні роки на Одещині. Вона б мала нагадати керівникам університетів про небезпеку.
У Одеській області зареєстровано 74 заклади вищої освіти. Однак далеко не всі вони зробили висновки з помилок колег і почали опікуватися пожежною безпекою.
За останні чотири роки виші Одещини провели лише 224 такі закупівлі. На це пішло трохи більше, ніж 23 мільйони гривень. За ці кошти університети встановлювали системи протипожежної безпеки, купували обслуговування вогнегасників та інші необхідні послуги та обладнання. Водночас половина цієї суми припала на закупівлі двох закладів: Одеської морської академії та підпорядкованого їй коледжу. На протидію пожежам ці заклади витратили майже 11 мільйонів гривень. За словами Людмили Влашкової, керівниці відповідального за це відділу Одеської морської академії, очільники закладів мають розуміти небезпеку.
«Ми вважаємо, що життя людей: студентів та курсантів, має бути першочерговим», — заявила у коментарі Людмила Влашкова, керівниця відділу охорони праці та безпеки життєдіяльності Одеської морської академії.
Жінка скаржиться, що фінансування на це не виділяють ані з державного бюджету, ані з місцевого: заклад змушений закуповувати все власним коштом. Наразі академії вдається щорічно витрачати кілька мільйонів на встановлення нових систем сигналізації. Попри це, на думку Людмили, на обладнання всіх приміщень можуть піти мільйони, яких університет не має.
«Нам ще стільки всього треба робити. А що нам держава дає? Нічого. Крутіться, як хочете. Міністерство має виділяти хоч якісь гроші на це», — прокоментувала ситуацію жінка.
Більшість грошей, витрачених університетом на протипожежні заходи — понад 6 мільйонів гривень, отримала Одеська компанія «Олімп-Юг». На ці гроші підприємці займались обладнанням приміщень академії системами протипожежної сигналізації та її обслуговуванням. Примітним є те, що компанія жодного разу не програла на тендерах університету, хоча часто пропонувала найдорожчу ціну. Так, до прикладу, у закупівлі обслуговування вже встановленої сигналізації зголосилися взяти участь шість компаній. Конкуренти «Олімп-Юг» пропонували вдвічі нижчу суму, але договір підписали зі звичним підрядником: інші компанії або дискваліфікували, або вони самі відмовились від власних пропозицій. Однак найчастіше університет навіть не проводив відкритого конкурсу, а просто підписував з «Олімп-Юг» прямий договір. Заснував цю компанію депутат Одеської обласної ради від Опозиційного блоку Сергій Червяков. У 2016 році, після виборів, компанію очолив його колишній помічник — Максим Шептуха. У самому університеті такий фаворитизм пояснюють тим, що вже тривалий час працюють з компанією, та не мають нарікань на її роботу.
Окрім Одеської морської академії та її коледжу на безпеку своїх студентів виділили кошти ще 34 університети. Однак усі разом вони витратили лише 12 мільйонів гривень. Решта 38 одеських вишів не провели жодної закупівлі необхідного обладнання, робіт чи послуг. Серед них й Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. Заклад тільки готується до встановлення системи пожежної сигналізації до будівлі свого гуртожитку, де також розташовані лекційні аудиторії. Однак за пожежну безпеку у коледжі взялися лише після закриття будівлі через значні порушення правил пожежної безпеки. Відповідне рішення суд виніс у березні цього року. Тому про безпеку своїх студентів керівництво закладу вирішило подбати лише, коли його змусили це зробити.
Також примітним є те, що про небезпеку загадували лише після чергової гучної пожежі. Якщо у 2018 та 2019 роки на це університети витрачали приблизно однакові кошти, то, після пожежі в Одеському коледжі, фінансування зросло у декілька разів. За неповний рік на це заклади витратили понад 13 мільйонів гривень: це більше, ніж за останні три роки разом узяті. Схожа ситуація була й з пожежею у таборі відпочинку «Вікторія», яка трапилася у вересні 2017 року. Тоді у вогні загинули три дівчинки. За три місяці після трагедії заклади вищої освіти витратили на пожежний захист майже вчетверо більше, ніж за попередні дев’ять.
Однак виділення незначних коштів університетами не може гарантувати безпеку студентів. Одним з лідерів з фінансування заходів пожежної безпеки стала Одеська юридична академія. За останні чотири роки цей заклад витратив майже півтора мільйона гривень на відповідні закупівлі. Однак, на думку фахівців ДСНС, цього недостатньо. Цьогорічні перевірки закладу встановили 122 порушення правил пожежної безпеки. Зокрема фахівці виявили, що у закладі вчасно не обслуговують вогнегасники, існують проблеми з пожежною сигналізацією та десятки інших порушень. Та єдиний захід, який вжили інспектори — наклали штраф у 51 гривню.
Щорічно інспектори ДСНС фіксують порушення у тисячах будівель, переважна більшість з яких — заклади освіти. Торік фахівці провели понад 13,5 тисяч перевірок, і лише у 285 закладах не було виявлено порушень, або вони були не суттєвими. В інших випадках на керівників установ накладали штрафи. Лише у 640 випадках представники ДСНС звернулися до суду з вимогою про закриття закладу до усунення порушень пожежної безпеки. З них 544 — це заклади освіти. Хоч рішення про закриття — більш ефективний засіб впливу, потрібно багато часу, щоб його прийняли. Так, до прикладу, гуртожиток Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу вирішили закрити у березні 2020 року. Проте від інспекції до закриття будівлі пройшло майже пів року. Тому інспектори найчастіше спиняються на штрафі, який не може перевищувати 170 гривень.
Вартість обладнання університетського кампуса всім необхідним, щоб запобігти пожежі, може сягати кілька десятків мільйонів гривень. Тому маленькі штрафні санкції, в порівнянні з ціною обладнання, не надто мотивують керівництво закладів витрачати кошти на безпеку своїх студентів. Й лише нові пожежі, з людськими смертями, нагадують їм про таку необхідність.
© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено