Звіт Рахункової палати про стан публічних закупівель у 2017 році необ’єктивний та непрофесійний

27.07.2018 10:36

Тransparency International Ukraine й представники DOZORRO Спільноти проаналізували Звіт Рахункової палати України (далі - РП) про стан публічних закупівель у 2017 році. Експерти ТІ Україна та громадські активісти мають сумніви у його об’єктивності, неупередженості, а в окремих випадках, і професіоналізмі фахівців контролюючого органу. Висновки Рахункової палати України не відповідають дійсності, а також сприяють дискредитації системи електронних закупівель ProZorro.

Нижче наводимо спільну позицію ТІ Україна та DOZORRO Спільноти щодо окремих пунктів Рішення.

Щодо недостовірності інформації у ProZorro та не застосування процедур закону замовниками

ТІ Україна не погоджується з висновком Рахункової палати України щодо недостовірності аналітичної інформації, яка доступна в ProZorro. Ми незгодні також з тим, що необхідно наділити відповідний центральний орган виконавчої влади повноваженнями стосовно збору інформації про публічні закупівлі.

Система ProZorro та аналітичні інструменти розроблені на її даних, побудовані на принципах відкритості й прозорості, тому будь-який громадянин може вільно користуватися ними.

Інструменти bi.prozorro.org та  bipro.prozorro.org, що належать ТІ Україна, розроблені на основі відкритого АРІ і доступні кожному громадянину. Окрім згаданих інструментів можливість аналізу інформації із системи закупівель надають такі сервіси як acm-ua.org, clarity-project.info, z.texty.org.ua, dozorro.org, youcontrol.com.ua, cep.kse.org.ua та багато інших.  Таким чином, інформація про те, що органи державної влади позбавлені можливості збору та аналізу даних у сфері закупівель є недостовірною.

Збір статистичної інформації, про який згадують фахівці РП, не є об’єктивним через спосіб у який ведеться її збір та облік. Сьогодні варто використовувати сучасні методи отримання інформації, якими є центральна база даних ProZorro - першоджерело в публічних закупівлях. Крім того, наступним кроком, який необхідно реалізувати - є об'єднання даних державного казначейства та Prozorro. Бажання РП повернутися до збору інформації за допомогою олівця і паперу у ХХІ столітті в черговий раз підтверджує непрофесійність фахівців даного органу.  

Висновок РП про непродуктивність системи, який базується на тому, що 74 % замовників не застосовували процедури закупівель, не відповідає дійсності та протирічить іншому пункту Рішення в якому РП наводить аналогічний показник, але вже з іншим значенням у 43%.  

Щодо розміщення системи на платформі Amazon Web Services

Твердження звіту щодо збереження інформації на платформі Amazon Web Services (далі - AWS) не відповідає дійсності. В березні 2018 року ДП “Прозорро”  успішно перевело весь масив інформації з AWS в український центр обробки інформації DeNovo. Процес міграції був здійснений у відповідності з Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”.

Щодо умисного уникнення застосування тендерних процедур

Запровадження системи ProZorro дало змогу використовувати переваги застосування електронних аукціонів при закупівлях навіть не значної вартості. Відтак у 2017 році велика кількість замовників проводили конкурентні допорогові закупівлі навіть від 3000 гривень. Однак, це далеко не завжди свідчить про свідомий поділ замовниками предмета закупівлі для уникнення процедур закупівель, про що йдеться у пункті 5 Рішення РП України. Слід зазначити, що до запровадження системи ProZorro про подібні закупівлі не було жодної інформації.

Щодо визначення Адміністратором порталу МЕРТ

ТІ Україна вважає недоцільним наділення Мінекономрозвитку функціями адміністратора порталу, які наразі виконує ДП «Прозорро».  Адже у пункті 6 частини першої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” йдеться про забезпечення функціонування веб-порталу. Ця норма не обмежує вибір способу забезпечення виконання цієї функції, у тому числі шляхом   визначення Адміністратора порталу з числа підпорядкованих МЕРТ підприємств. Тим більше, що виконання цієї функції пов’язано з виробничою та комерційною діяльністю, що не типово для органу виконавчої влади.

Щодо монополізації ринку публічних закупівель

Видається упередженим твердження щодо монополізації ринку окремими майданчиками. Робота 27 акредитованих електронних майданчиків є підтвердженням високої конкуренції. Разом з тим, учасники й замовники закупівель самостійно здійснюють вибір майданчика, тому говорити про монополізацію недоречно. Інформація РП України про наявність 6 майданчиків, які є найбільш активними,  свідчить лише про їх більш професійну та надійну роботу з клієнтами. Водночас, наявна бізнес модель дозволила у стислі строки створити ефективну систему електронних закупівель, що заощаджує державні кошти й вже визнана найкращою багатьма авторитетними міжнародними експертними організаціями. При цьому, на її створення не було витрачено жодної копійки з державного бюджету. Така модель забезпечує стале фінансування на адміністрування та подальший розвиток системи закупівель й робить її незалежною від зовнішнього впливу та маніпуляцій навколо можливого фінансування.

Щодо недоцільності подальшої підтримки порталу tender.me.gov.ua

З приводу не ефективності витрачання бюджетних коштів на утримання системи ІАС “Державні закупівлі” інформуємо, що період функціонування системи та забезпечення зберігання інформації розміщеної в ній,  має тривати до повного завершення закупівель за Законом України «Про здійснення державних закупівель» та виконанням Держаудитслужбою контрольних заходів за ним. А це щонайменше до кінця 2019 року.

Щодо тривалого терміну розгляду скарг АМКУ

Положення звіту щодо наявності різних підходів до розгляду скарг Антимонопольним комітетом України видається суперечливим, оскільки кожна закупівля відрізняється в силу своєї специфіки. Зауваження звіту щодо тривалого розгляду скарг по дрібним порушенням не відповідає дійсності, оскільки процедура і строки розгляду відповідних скарг чітко регламентовані Законом про закупівлі та не можуть перевищувати 15 робочих днів.

Щодо “ефективного” зовнішнього фінансового контролю з боку РП

Відповідно до інформації отриманої на запит ТІ Україна, протягом 2017 року РП провела 95 заходів державного зовнішнього фінансового контролю, за результатами яких складено три адмінпротоколи за статтею 164-14 КУпАПУ. При цьому, за результатами розгляду цих протоколів судами стягнення не накладались. Тому, бажання Рахункової палати показати у своєму ж звіті результати власної “ефективної” роботи виглядає  абсурдом. 

Узагальнюючи результати дослідження висновків звіту, представники громадських організацій рекомендують керівництву Рахункової палати України змінити підходи до здійснення аналітичної роботи, зокрема оновити існуючі методики складання таких звітів, особливо у сфері публічних закупівель, яка наразі активно розвивається. При підготовці висновків насамперед мають враховуватися сучасні світові тенденції, направлені на електронізацію всіх закупівельних процесів.

До звернення доєдналися:

Платформа “Громадський контроль”

Центр громадського моніторингу та досліджень

Центр медіарозслідувань “Прозоро”

ГО “Молода Черкащина”

ГО “Криворізький Центр Розслідувань”

ГО “Трипільський Край”

Transparency International Україна

ГО “Інститут Аналітики та Адвокації”

ГО “Антикорупційний штаб”

ГО “Офіс регіонального розвитку”

ГО “Полтавська платформа”

ГО “Філософія серця”

ГО “Жіночий антикорупційний рух”

DOZORRO

ГО “Розвиток публічних закупівель”

ГО “Антикорупційна платформа”

ГО “Залізниця без корупції”

Всекраїнська мережа ЛЖВ “100% життя”

Харківський антикорупційний центр

За чесний тендер



© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Будь ласка, зазначте, до якої групи користувачів Ви належите

profile.welcome.login.title

profile.welcome.login.description

Форма зворотнього зв'язку

Дана форма використовується для зворотнього зв'язку щодо питань роботи порталу, тощо. Зверніть увагу, що відгуки на конкретні закупівлі/порушення розглядатися не будуть. Будь ласка, для цього залишайте відгук на відповідному тендері