Рік закупівель за процедурою COVID-19

22.03.2021 09:20

З початком пандемії кількість медичних закупівель через Prozorro стрімко зросла. Українським лікарням та іншим бюджетним установам знадобилося все і відразу: засоби індивідуального захисту, медичне обладнання, лікарські, дезінфекційні та антисептичні засоби. У медзакладів було обмаль часу, щоб в умовах дефіциту знайти все необхідне для боротьби з вірусом. Тож наприкінці березня урядовці запровадили процедуру закупівлі COVID-19. Лікарні та інші замовники отримали можливість придбати товари, роботи й послуги зі спеціального переліку без торгів — просто за прямими угодами. 

Такі закупівлі в Prozorro мають спеціальну позначку, через яку їх можна відстежити й проаналізувати. Однак важливо пам’ятати, що суми закупівель COVID-19 не дорівнюють усім витратам на боротьбу з вірусом. Ця процедура — це можливість, а не зобов’язання. Деякі замовники купували необхідне і за звичайними процедурами, зокрема на аукціонах. Також лікарням допомагав бізнес і волонтери. Однак саме звіти про придбання за ковідною процедурою дозволяють відстежити, як заклади були забезпечені до роботи в умовах пандемії та для порятунку людських життів. 

Загальна динаміка закупівель COVID-19

Зручно та швидко контролювати коронавірусні закупівлі дозволяє інструмент Закупівлі Prozorro COVID-19 від команди DOZORRO. Він збирає, візуалізує і допомагає обробляти дані про публічні закупівлі для боротьби з коронавірусом. Згідно з даними модуля, за рік від 18 березня 2020 до 18 березня 2021 року (включно) в країні провели 148,5 тисяч ковідних закупівель на 30,9 млрд грн.

Традиційно, найактивнішим місяцем у закупівлях став грудень. Наприкінці бюджетного року замовники намагалися максимально оперативно довитратити всі виділені їм кошти. До того ж у грудні уклали кілька великих коронавірусних угод.. Наприклад, наприкінці року централізовано придбали автомобілі швидких на 728 млн грн. Також в передостанній день 2020 ДП «Медичні закупівлі» підписали угоду на постачання 1,9 млн доз вакцини Sinovac Biotech на 964,3 млн грн. Загалом у грудні суми 11 договорів перетнули межу в 100 млн грн кожен.

Водночас і в інші періоди року можна простежити зв’язок між зростанням кількості хворих на коронавірус і ковідних тендерів. Наприклад, після відносно спокійного літа, восени кількість інфікованих та госпіталізованих почала стрімко зростати. Відповідно, зросли й потреби медзакладів. Також такій тенденції коронавірусних договорів посприяли зміни, що Кабмін вносив до переліку товарів, робіт і послуг, які можна купувати за процедурою COVID-19. У 2020-21 роках цей список коригували 14 разів — і майже завжди розширювали. 

Найбільші замовники у коронавірусних закупівлях

Процедуру закупівлі COVID-19 використовують не лише медзаклади, а й інші бюджетні установи та підприємства. Наприклад, школи закуповували маски, антисептики, захисні щитки тощо, щоб розпочати навчальний рік офлайн. А органи місцевої влади чи обласні адміністрації могли централізовано купувати, приміром, медичне обладнання, яке потім розподіляли по лікарнях міста/області. Загалом коронавірусною процедурою хоча б раз скористалися майже 9 тисяч замовників.

Водночас на трьох з них припадає 35% від загальної суми укладених договорів COVID-19 (10,8 млрд грн). До трійки замовників-лідерів за вартістю всіх коронавірусних угод увійшли ДП «Медичні закупівлі України», Київська міська державна адміністрація та Міністерство внутрішніх справ України

ДП «Медичні закупівлі» проводить централізовані закупівлі для Міністерства охорони здоров’я. За коронавірусною процедурою у 2020 році підприємство найбільше витратило на комп’ютерні томографи — 2,3 млрд грн. Також закупівельники уклали договори на постачання тестів для виявлення COVID-19 (988 млн грн), вже згадану вакцину від коронавірусу Sinovac Biotech (964 млн грн), апарати ШВЛ (840 млн  грн) та автомобілі швидкої допомоги (728 млн грн). До слова, купити швидкі у 2020 році запланували ще до пандемії. Спочатку кошти виділили на регіони, однак після початку карантину їх перевели назад у МОЗ, щоб ДП провело централізовану закупівлю.

На другому місці за сумою договорів COVID-19 – Київська міська державна адміністрація. Підприємства та установи, підконтрольні КМДА, витратили на товари й послуги для боротьби з COVID-19 1,65 млрд грн. Зокрема, на медичне обладнання (ШВЛ, рентгени, УЗД) пішло понад 630 млн грн, а на  фармацевтичну продукцію та лікарські засоби — понад 411 млн грн.

Останнє місце у цій трійці лідерів посідає Міністерство внутрішніх справ. Підпорядковані МВС структури витратили на боротьбу з COVID-19 1,27 млрд грн. На ці гроші правоохоронці купували необхідні засоби індивідуального захисту,  дезінфекційні та антисептичні засоби та медичне обладнання. Ще до середини літа МВС очолювало рейтинг найбільших замовників за спеціальною процедурою COVID-19. Цікаво, що головним постачальником індивідуальних засобів захисту для Міністерства внутрішніх справ стало казенне підприємство «Форт». Воно також підпорядковане МВС. До пандемії «Форт» спеціалізувався на розробці й виготовленні вогнепальної зброї та спецзасобів для співробітників правоохоронних органів. Але з приходом коронавірусу в Україну державне підприємство стало постачати імпортні засоби індивідуального захисту до підпорядкованих міністерству структур. За цей час на рахунках «Форту» осіло понад 12% усіх коронавірусних закупівель МВС — майже 154 мільйони гривень.

На що витрачали кошти за процедурою COVID-19

За коронавірусною процедурою можна купувати не всі товари, роботи й послуги, які замовник хоче спрямувати на боротьбу з вірусом — а лише ті, які є у затвердженому Кабміном переліку. Наприклад, страхування від COVID-19, яке лікарні замовляють для своїх працівників, там немає. 

Загалом за процедурою COVID-19 найбільше витратили на придбання медичного обладнання – 14,7 млрд грн (47,5 % від загальної суми). Замовники купували апарати штучної вентиляції легень, ультразвукової діагностики, рентгенівське обладнання, томографи та кисневі концентратори. Ще 7 млрд грн витратили на лікарські засоби, 2,4 млрд грн — на автомобілі швидкої допомоги (окрім ДП їх купували й інші замовники). А ось на тести для виявлення COVID-19 пішло 1,3 млрд грн.

Порушення й ризики у закупівлях COVID-19

На початку пандемії процедура COVID-19, без сумніву, сильно допомогла медичній системі швидко відреагувати на нові умови та закрити гострі потреби в умовах дефіциту. Водночас виведення таких закупівель з-під дії Закону має низку ризиків неефективного використання коштів та порушень у закупівлях.

Переплата

Навесні шалений попит на засоби індивідуального захисту, антисептики та інші товари, які раніше не були такими затребуваними, призвів до дефіциту та стрімкого зростання цін. Наприклад, у березні-квітні 2020 маски стали коштувати в 15-20 разів дорожче, ніж у січні того ж року. Однак вже у травні ринок почав заспокоюватися — а деякі замовники успішно проводили відкриті торги на ще недавно дефіцитні товари. Далі така тенденція збереглася.

Утім, далеко не всі замовники аналізують ринкові ціни перед тим, як укладати договори COVID-19. Тож деякі з них продовжували закуповувати товари вдвічі і навіть втричі дорожче, ніж їхні колеги у той самий період. 

Наприклад, у Сумах міський відділ охорони здоров’я придбав 10 апаратів ШВЛ за цінами вище ринкових. Завдяки розголосу в ЗМІ та роботі громадських активістів, згодом вартість закупівлі вдалося знизити на 250 тис. грн, а прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо розтрати бюджетних коштів. У Черкасах обласний лабораторний центр закуповував дезінфекційні засоби та медичні маски за завищеними цінами, а міська консультативно-діагностична поліклініка значно переплатила під час придбання засобів індивідуального захисту. У Житомирі за фактом переплат під час закупівлі респіраторів прокуратура також розпочала кримінальне провадження.  

Це лише декілька випадків, але громадські аналітики та журналісти зустрічаються з подібними ситуаціями досить часто.

Закупівля товарів, робіт та послуг, яких немає в затвердженому переліку

На початку пандемії замовники купували за процедурою COVID-19 все, що вважали необхідним для боротьби з хворобою — від побутової техніки до продуктів харчування і туалетного паперу.  Так, у перші тижні карантину Одеська інфекційна лікарня почала активно скуповувати меблі та інше приладдя на кшталт тумб та диванів за високими цінами. А на початку квітня київське комунальне підприємство «ІНФОРМАТИКА» хотіло придбати за спеціальною процедурою 400 камер з функцією термоскринінгу на 64,9 млн грн. 


Сьогодні медики, науковці та експерти говорять про початок третьої хвилі COVID-19 в Україні. У червоній карантинній зоні опинилися чотири області: Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька, — та місто Київ. З 19 березня Львів запровадив посилений карантин. Кількість хворих зростає, і думки про те, що робити з коронавірусною процедурою далі, розділилися. Зваженим рішенням буде детально переглянути затверджений перелік та обмежити його справді найнеобхіднішими товарами, роботами й послугами, закупівлі яких не можна спланувати. Крім того, необхідно визначити, хто з замовників може використовувати цю спеціальну процедуру. Це дозволить і підтримати лікарні в ці непрості часи, і максимально захистити бюджетні кошти від неефективного використання. А ми тим часом продовжимо стежити за закупівлями COVID-19.


Матеріал підготовано за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії.

Солодкі новорічні подарунки за бюджетні кошти

За доброю традицією напередодні новорічних свят державні структури купують подарунки для дітей. Ми вирішили дослідити, скільки солодощів для цього придбали через Prozorro у 2020 році.

05.01.2021 10:00

Як зросли автопарки державних установ у 2020 році

Ми дослідили, які автомобілі купували через Prozorro у рік пандемії.

24.12.2020 09:30

Як купують спортивні та ігрові майданчики в Києві

Через спрощені закупівлі, майже без конкуренції та у фігурантів кримінальних справ.

10.12.2020 09:30

Скільки коштує дихати

Восени українські лікарні зіткнулися з проблемою нестачі кисню, що необхідний важким пацієнтам з COVID-19. Ми дослідили, як його закуповували медичні заклади, і чи готові вони до збільшення кількості хворих.

11.11.2020 11:00

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання